Спецпроект

Почалася підготовка до вшанування 85-х роковин Голодомору

В день відкриття в столиці США Вашингтоні меморіалу жертвам Голодомору відбулася перша зустріч ініціативної групи з підготовки до 85-х роковин трагедії.

Їх Україна та весь цивілізований світ будуть вшановувати у 2018 році.

У засіданні взяли участь:

Володимир В'ятрович - голова Українського інституту національної пам'яті;

Іван Васюник - співкоординатор Громадського комітету вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932-33 років;

Стефан Романів - Генеральний секретар Світового конгресу українців та голова Міжнародного Комітету CКУ із визнання Голодомору геноцидом;

Ірина Мицак - секретар Міжнародного Комітету CКУ із визнання Голодомору геноцидом;

Михайло Ратушний - Голова Української всесвітньої координаційної ради.

Учасники зустрічі вважають за необхідне об'єднати зусилля української влади, громадськості та світового українства для підготовки до сумних роковин. З цією метою ухвалено рішення щодо розробки спільного Плану підготовки до вшанування 85-х роковин Голодомору в Україні.

"Відновлення історичної правди про Голодомор, сприяння визнанню Голодомору 1932-33 років у світі й надалі повинно бути одним із пріоритетів внутрішньої та міжнародної політики для української влади", - заявляють учасники зустрічі.

Громадський комітет вшанування пам'яті жертв Голодомору та Світовий конгрес українців звернуться до Президента України та Уряду щодо завершення будівництва в Києві другої черги Меморіалу пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років – а саме спорудження музею.

Як відомо, жертв Голодомору – геноциду українського народу – вшановують щороку в четверту суботу листопада. Цьогоріч цей день пам'яті випадає на 28 листопада. По всій Україні відбудуться поминальні заходи. У Києві біля Меморіалу жертв Голодомору вони розпочнуться о 15-й годині за участі перших осіб держави. О16.00 - загальнонаціональна хвилина мовчання й початок акції "Засвіти свічку у вікні".

І. Б.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.