Зроблено ще один крок до перейменування станції метро "Петрівка" в Києві

Комісія з питань місцевого самоврядування Київської міської ради схвалила проект рішення про перейменувнаня станції метро "Петрівка" на "Почайна".

Згідно з проектом рішення, лінію метро "Куренівсько-Червоноармійську" пропонується перейменувати на "Оболонсько-Теремківська", передає Радіо "Свобода".

Річ у тім, що поточна назва з’явилася на етапі проектування лінії за часів СРСР. Планувалося, що вона проляже Куренівкою, але, врешті-решт гілку проклали через Оболонь.

Інша частина назви "Червоноармійська" є неактуальною з 1993 року, коли однойменну станцію перейменували на "Палац Україна".   

У міськраді повідомили, що обидві пропозиції пройшли процедуру громадських обговорень, більшість учасників голосування підтримали перейменування.

Проект рішення про перейменування станції метро "Петрівка" і лінії метрополітену "Куренівсько-Червоноармійська" ще має розглянути постійна комісія Київради з питань транспорту, зв’язку та реклами.

Лише після цього документ обговорять на пленарному засіданні Київради.

Нагадаємо, станція метро "Петрівка", відкрита 1980 року, називається на честь радянського партійного державного діяча Григорія Петровського (18781958).

На час відкриття станції Подільський район, де вона розташовується, мав назву "Петрівський". Як Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (1920—1938) Г. Петровський був одним із організаторів Голодомору 1932—1933 років.

Петровський був найбільш проросійським з-поміж українських більшовиків. Він був прихильником сталінського автономістського (на противагу федеративному) плану при створенні СРСР, противником політики українізації та одним із організаторів Голодомору 19321933 років.

Нова назва — на честь річки Почайна, в якій, імовірно, відбувалося хрещення Русі князем Володимиром Великим у 988 році. Нині річка майже зникла.

У вересні 2017 року Комісіїя з перейменувань затвердила результати громадських слухань щодо перейменування метро "Петрівка" на "Почайну".

Рішення про перейменування станції метро "Петрівка" на станцію "Почайна" Комісія з питань найменувань Київради прийняла в лютому 2017 року.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.