1989: Вацлав Гавел стає президентом соціалістичної Чехословаччини

Відео про перемогу Оксамитової революції в ЧССР - комуністи обирають своїм керівником лідера дисидентського руху. Вацлава Гавела нарешті допускають до державного телеефіру, і він говорить "з паперу", без підкажчика, щоб його промова не виглядала фальшиво.

Це відео зняте 16 грудня 1989 року. На ньому зафіксовано момент межичасся - попередній президент Чехословацької соціалістичної республіки, комуніст Густав Гусак, який перебував при владі з 1975-го, подав у відставку 10 грудня, а нового президента іще не обрали.

Разом із Густавом Гусаком у відставку пішов і комуністичний уряд. Ці події сталися внаслідок Оксамитової революції - масових демонстрацій і страйків, які пройшли Чехословаччиною у другій половині листопада 1989 року. Ще один наслідок цих подій - те, що лідеру демократичної опозиції, драматургу Вацлаву Гавелу нарешті дозволили виступити на державному телебаченні ЧССР.

Естрада і політика. Прага-1968 - дві долі зірок поп-музики

Уривки з цього виступу і записані на відео.

Поки Гавела гримують, він говорить, що так і міг би виступати (в накидці для гриму), а коли пудрять, питає, чи не вийде з нього японець (вочевидь якийсь театральний жарт :) ). Потім оператори сваряться, як довго тримати в кадрі відеопідкажчик, щоб глядачі побачили, що Гавел справді не читає з нього.

Гавел тим часом жартує, що глядачі вперше побачать підкажчик і будуть лише на нього дивитися, а не слухати виступ.

"Я написав свою промову сьогодні до обіду й читатиму її з листка, бо не люблю обману й засуджую тих політиків, які читають свої промови з допомогою "читалки" на камері, - говорить колишній дисидент, який відсидів у 1970-их за підтримку переслідуваного владою рок-гурту Plastic People of the Universe. - Ця країна вже бачило достатньо фальші й обману".

"Я один із вас, - звертається він до глядачів. - Громадянин цієї держави, який розуміє і відчуває свою частку відповідальності за долю країни. А до того ж людина незвична до освітлення, камер, журналістів і яка не вміє говорити так, як ті, хто вже до цього звик".

За кулісами телезвернення залишилися напружені переговори, проведені опозицією з комуністами та перехідним "урядом народного порозуміння". За тиждень ці ж комуністи одноголосно зроблять Гавела президентом (голову держави у Празі обирає парламент країни).

29 грудня 1989 року Вацлав Гавел став на чолі ЧССР - перший президент-некомуніст соціалістичної Чехословаччини. В Україні тоді при владі ще була КПРС: виконавчу вертикаль очолював уродженець Донбасу Віталій Масол, законодавчу - Валентина Шевченко, а майбутній президент Леонід Кравчук працював завідувачем ідеологічного відділу ЦК КПУ.

Після свого обрання Гавел не став переслідувати своїх колишніх опонентів - хоча в 1970-их значна частина чехів і словаків вірно служила комуністичному режиму, переслідуючи дисидентів, за мовчазної згоди більшості суспільства. Натомість він забезпечив вільні вибори, вивід радянських військ та поступову переорієнтацію країни на Захід. До речі, зараз у Чехії замість знижувати пенсії комуністам підвищують пенсії учасникам опору.

Після розпаду Чехословаччини, у 1993 році Гавел став першим президентом незалежної Чехії. Потім його обрали удруге, в 1998-му. Утретє обрати не дозволяла конституція країни, тож у січні 2003 він пішов з посади, приєднавшись до руху "зелених". У 1999-му Чехія стала членом НАТО, у 2004-му - Євросоюзу.

Сьогодні, 18 грудня 2011 року Вацлав Гавел помер. Йому було 75 років.

---------------

P.S. "Історична Правда" висловлює подяку Тетяні Окопній за переклад з чеської

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.