Спецпроект

ТАБАЧНИК: БУДЕ СПІЛЬНИЙ ІЗ РОСІЄЮ ПОСІБНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ

Під час засідання підкомітету з питань гуманітарного співробітництва українсько-російської міждержавної комісії прийнято рішення про створення робочої групи у складі вчених-істориків України та Російської Федерації з підготовки навчального посібника для вчителів історії.

Про це під час брифінгу сказав міністр освіти і науки України Дмитро Табачник, повідомляє кореспондент ІМК .

Також міністр нагадав, що вчора у Києві відбулося засідання історичної комісії, яку очолюють академіки Російської академії наук Олександр Чубар'ян та Національної академії наук України Валерій Смолій.

"Наші історики домовились – і ми під час засідання підкомітету з питань гуманітарного співробітництва прийняли рішення – створити робочу групу у складі вчених-істориків з підготовки навчального посібника для вчителів історії", - сказав Табачник.

Міністр зазначив, що вчителі підготовлені до сприйняття різних точок зору, в тому числі контраверсійних і дискусійних.

Нагадаємо, що у травні 2010-го нинішній міністр освіти обіцяв видати спільний українсько-російський посібник для вчителів історії до кінця цього року. 

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.