Зануссі каже, що не писатиме історію України з Табачником

Польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі заперечує, що пише книгу з міністром освіти й науки України Дмитром Табачником.

Про це він написав у листі до української письменниці Оксани Забужко, текст якого вона оприлюднила у своєму Facebook.

"З’явилося повідомлення, що разом з паном Табачником я пишу книгу про польсько-українські взаємини. Це непорозуміння", - заявляє Зануссі.

"Я погодився для того ж видавництва написати окрему книгу на ту тему", - запевняє він.

Раніше Дмитро Табачник заявив, що видатний кінорежисер Кшиштоф Зануссі погодився написати "спільну книжку в діалогах про найбільш гострі історичні проблеми співіснування, дружби і не тільки українського і польського народів" – і вона буде готова до кінця року.

У видавництві "Фоліо" підтвердили, що готують спільне видання обох авторів, повідомила агенція "Інтерфакс-Україна".

Навесні минулого року Зануссі заявив, що величезна різниця між українцями і поляками полягає в тому, що до українців "свобода й незалежність прийшли зверху", а поляки "самі всього домоглися, ніхто нам цього не дарував".

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.