Щоб уникути випадкового кровопролиття, сторони обумовили спеціальні паролі. Для німців – "Es lebe Petlura!" ("Хай живе Петлюра!"), для повстанців УНР - "Революція! Республіка!".

Варто залишити "денаціоналізацію" цілком кваліфікованим вузьким фахівцям. А коли мова піде про історію України, то ми заслуговуємо на зважену і розумну "національну історію", яка дасть місце в собі всім мешканцям нашої землі всіх часів.

Якщо вважати битву за Дніпро однією операцією, то жертви перевищать найкривавішу військову операцію людства - битву під Сталінградом. Але цитата Жукова про "топить хохлов в Днепре" - це фейк, вигадка.

95 років тому була проголошена Західноукраїнська Народна республіка. "...Галицька звільнена Україна зі своєю столицею Львовом пересилає привіт Великій Українській Державі і престольному Києву".

До розгортання музейного простору підійшли з точки зору сценографії. Глядач тут опиняється не перед вітриною з готовими відповідями, а в ситуації гри і невідомості і далі рухається від одного сильного враження до іншого.

130 років тому на Запоріжжі народився генерал Армії УНР, який урятував Польщу від більшовизму. У 1938-му Безручка нагородили найвищим польським орденом "Vіrtutі Міlіtarі", проте українець відмовився його прийняти.

Судячи з ефективності сучасних політтехнологій польських політиків і з результатів опитувань пересічних поляків, в Третій Речі Посполитій активізувалася суміш з традиційного шляхетського шовінізму та націоналістичного апетиту щодо "кресових територій".

Продовжуємо цикл публікацій провідних польських істориків Середньовіччя про Віденську битву 1683 року і роль українського чинника в тих подіях. Листи до королеви Марисєнькі як одне з історичних джерел.

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Петро Саранчук був тричі засуджений радянської влади - за участь в УПА, зберігання націоналістичної літератури та антирадянські розмови і, врешті - за брехливим обвинуваченням - за кримінал. Разом відбув у таборах 28 років. Але не зламався і до кінця днів був іронічною людиною і ревним християнином.

"...Місцеве населення створило УПА. Якби не їхня підтримка, то нас і не було б. Місцеве населення нас годувало, давало нам одяг, розвідку. Все, що ми мали – було від пересічних українців. Без них УПА не втрималася б і півроку, а ми воювали більше десяти".