Спецпроект

Жіночий день. Як американський страйк став радянською традицією

Міжнародний день жінок почався із низки страйків, які проводили 8 березня в Нью-Йорку ще в 1857 році невідомі жінки, протестуючи проти низької заробітної плати і поганих умов праці. Це спонукало Соціалістичну партію Америки оголосити перший Жіночий день.

"Жіноче свято - цілий рік!" Плакат українських феміністок

Напередодні 8 березня українські жінки часто запитують мене, як американці святкують Міжнародний день жінок. Моя коротка відповідь: ніяк. Але перш ніж хтось образиться, я поспішаю пояснити, що ми маємо дві інші нагоди, аби вшанувати важливих жінок у нашому житті.

В День Святого Валентина (14 лютого) кожен добропорядний американець вітає головну жінку в його житті (дружину, кохану, подругу), запрошуючи її на вечерю (або готуючи вечерю для неї), а також дарує листівку, шоколад (часто у формі серця) і квіти (зазвичай червоні троянди на знак щирого кохання).

Також на День матері (друга неділя травня) американці вшановують своїх матерів – теж запрошують на обід чи вечерю – або, ще краще, пригощають власноруч приготованими стравами.

Але, враховуючи, що багато чоловіків не вміють готувати, День Святого Валентина та День матері стають тими двома днями у році, коли практично неможливо знайти вільний столик у пристойному ресторані.

1910-ті. Активістки Національної Жіночої партії тримають транспарант із цитатою однієї з засновниць феміністичного руху в США Сюзен Б. Ентоні: "Жодна жінка, яка себе поважає, не повинна бажати успіху або працювати на політичну силу, що зневажає її стать. 1872 рік". У 1920-му році вони досягнуть своєї мети - отримають право голосу для жінок на виборах

Усі свята звідкись починаються. День матері є порівняно недавнім винаходом американки Енн Джарвіс, яка запропонувала свято на честь матерів після смерті власної матері, громадської активістки, у 1905 році.

Джарвіс – у якої не було власних дітей – вперше запропоновала свято у 1912 році, а до 1914 року президент США Вудро Вільсон перетворив його у національне святкування. Вже до 1920-х років День матері відзначався по всій країні.

Першотравень прийшов у Київ теж із Америки (ФОТО)

День Святого Валентина має більш давню історію і сягає корінням до язичницьких свят у стародавніх Греції й Римі на честь богині Гери (Юнони), родючості та її шлюбу з Зевсом (Юпітером). Зі смертю християнського мученика Валентина Римського (вбитий у 269 році н.е. і похований 14 лютого) свято перетворилося на християнське святкування.

Але в народній уяві День Святого Валентина став асоціюватися з романтичним коханням і любовними листами лише після того, як англійський поет Джеффрі Чосер, натхнений італійським Відродженням, написав вірш "Пташиний парламент" (1382).

Свято, однак, стало нагадувати щось схоже на теперішні святкування лише у 1847 році, коли інша американська жінка – Естер Гауленд – почала робити листівки до Дня Святого Валентина для магазина свого батька в Вустері, штат Массачусетс. Решта, як то кажуть, вже історія.

А розуміти історію важливо: я майже завжди бачу здивовану реакцію, коли кажу, що саме завдяки американським жінкам в Україні святкують Міжнародний Жіночий День.

 "Декларація почуттів" - документ, підписаний делегатами І-го Конгресу за права жінок у Нью-Йорку 1848 року

На відміну від Джарвіс і Гауленд, чиї імена відомі, міжнародний день жінок почався із низки страйків, які проводили 8 березня, чи близько цієї дати, в Нью-Йорку ще в 1857 році невідомі жінки, протестуючи проти низької заробітної плати і поганих умов праці.

До 1908 року щорічні демонстрації стали настільки масштабними, що це спонукало Соціалістичну партію Америки оголосити 28 лютого 1909 першим Міжнародним днем жінок.

Свято швидко поширилося в Європі, коли Соціалістичний Інтернаціонал (всесвітня спілка соціалістичних та соціал-демократичних партій та організацій) ухвалив свято (без фіксованої дати) в Копенгагені в 1910 році.

Наступного року більш одного мільйона чоловіків і жінок по всій Європі взяли участь у мітінгах з нагоди Міжнародного дня жінок. У 1913 і 1914 роках, мільйони жінок по всій Європі, Російській імперії і Північній Америці вийшли 8 березня з протестами проти насування Першої світової війни.

Лютнева революція. Жіночий бунт, який знищив Російську імперію

У 1917 році жінки в Петрограді та інших містах по всій Російській імперії вийшли на демонстрації в неділю, 8 березня (за новим стилем), закликаючи до "хліба і миру". За тиждень цар Микола зрікся престолу, а Тимчасовий уряд незабаром надав жінкам право голосу.

Далі – то вже радянська історія: Олександра Коллонтай переконала Леніна зробити Міжнародний жіночий день офіційним радянським святом.

Клара Цеткін розповідає про суть Дня солідарності жінок:

"Без допомоги мужчин - навіть проти їхньої волі - жіноцтво виходить під червоним прапором. Під цим прапором жінки будуть боротися за визнання своїх прав... Як робітник пригноблений капіталістом, так і жінка пригноблена чоловіком. І вона залишатиметься пригнобленою, доки не стане економічно незалежною [від чоловіка]..."

У 1965 році Президія Верховної Ради оголосила Міжнародний день жінок (який зараз міцно утвердився 8 березня за новим стилем) офіційним вихідним. І таким він залишається й сьогодні – принаймні в Україні, Росії та низці інших країн колишнього Радянського Союзу.

Олександра Коллонтай про прекрасний новий світ комунізму

На початку 1930-х років Міжнародний день жінок вже не був насправді міжнародним. США – де він був започаткований – стали однією з перших країн, які відмовитися від свята, оскільки День матері та День Святого Валентина набирали обертів.

Більшість країн Західної Європи наслідували цей приклад.

Хоча свято є офіційно визнаним Організацією Об’єднаних Націй, лише близько десятка країн за межами Східної Європи визнають цей день офіційним вихідним (до них відносяться Алжир, Бразилія, Буркіна-Фасо, Камерун, Китай, Куба, Італія, Ізраїль, Лаос, Монголія, В’єтнам і Замбія).

Але навіть у США ми не зовсім забули про цю дату. У 1981 році Конгрес США призначив тиждень навколо 8 березня Тижнем історії жінок. У 1987 році Конгрес США розширив подію, оголосивши увесь березень Місячником жіночої історії.

 Американський плакат 1909 року. Джерело: "Вікі"

Протягом місяця державні установи, школи, бібліотеки та інші організації зосереджують свої суспільні програми на жінок і їхні численні досягнення.

В Україні День жінок нагадує поєднання Дня Святого Валентина та Дня матері, оскільки необхідність вшановувати "видатні заслуги жінок в комуністичному будівництві", ухвалену колись Верховною Радою, вже забули.

Якою мала бути ідеальна домогосподарка в СРСР

Отже, напередодні 8 березня я бажаю всім жінкам в Києві та на решті території Україні прекрасного дня і спокійних тривалих вихідних. Я сподіваюсь, що кожна з вас отримає багато листівок, квітів і цукерок.

Але понад усе я бажаю, щоб чоловіки у вашому житті знаходили натхнення приготувати особливу страву для вас. І, можливо, ця традиція вийде далеко за межі лише одного дня на рік…

Джерело: блог посольства США в Україні

Фото і відео: "Історична Правда"

Дивіться також:

8 березня - день Перемоги!

Саморобні радянські листівки до 8 березня (ФОТО)

Галицькі феміністки 1930-их проти Гітлера

Як українські жінки правили Туреччиною

Оксамитова (Р)еволюція у Чехословаччині

17 листопада 1989 року силовики брутально били студентів: кількість поранених людей сягала декількох сотень. Ще того ж вечора Прагою розійшлася новина, що поліціанти забили до смерті одного студента, ця ж інформація миттєво поширилась і в західних ЗМІ.

Година папуги. Поїзд не в той бік

У свідомості генерала Лянґнер не було місця для думки, що один офіцер може зганьбитися обманом іншого. Лянґнер летів назад заспокоєний. Під крилом того літака, далеко внизу паровози тягли вагони. У вагонах сиділи польські військові. Їх везли не у той бік, про який домовлявся Лянґнер із Тимошенком і Шапошніковим.

Перше міністерство здоров’я України

На початку травня 1918 року Гетьман Павло Скоропадський розпорядився створити Міністерство народного здоров’я та опіки. В УНР часів Центральної Ради такого міністерства не було. Медико-санітарна справа раніше перебувала у відомстві Міністерства внутрішніх справ, а потім окремого департаменту при уряді

Подвійне життя КҐБіста Заваригіна: чи міг чекіст співпрацювати з ОУН?

Павло Заваригін бореться з українськими повстанцями на Тернопільщині та робить непогану кар'єру. Але в якийсь момент все починає йти не так, і врешті решт чекіст стріляє собі в голову. Збереглися спогади, згідно яких Заваригін насправді став агентом ОУН. Чи не цим пояснюється самогубство?