Роксолана Процьків: "Кіно і німці" чи звичайний вандалізм?

Кілька ночей тому зі стіни Ленінського відділку міліції міста Харкова кудись поділася меморіальна дошка. "Тут, у колишній пересильній тюрмі, 1961 року був ув’язнений патріарх УГКЦ Блаженніший Йосиф Сліпий", - сповіщала вона.

Нестор Махно: Моя тривожна юність

Позбавлений ласки, я прожив всього декілька тижнів у своєї прийомної матері. Годували мене окремо і нерегулярно. Мати Якось, побачивши мене одного і в сльозах, мати вирішила забрати мене назад. Відтоді мати тримала мене при собі і виховувала, як могла, до 18-ти років... (рос.).

Володимир Любунь: Історія Голоду: "Із чотирьох братів і сестер мого батька померло троє"

На жаль, у Книзі пам'яті Вінницької області зі 150 прізвищ людей, загиблих від голоду в селі Лісове Барського району, не згадуються імена моїх дядьків і тіток, які померли ще маленькими дітьми.

Геннадій Іванущенко: Рейд у безсмертя, або чи варті ми наших героїв?

Над приреченими лавами воїнів у небо злетіло : "Ще не вмерла Україна ні слава ні воля...". Заспівав козак Степан Щербак, а за ним підхопили інші. Кулемети почали сікти ряди героїв. Їх було 360.

Вахтанг Кіпіані: Радянська преса на сконі комуністичного віку

Брав у бібліотеці книгу заради інформації, якої в Інтернеті не знайти. Видання «Печать в СССР в 1990 году: Статистический сборник» (НПО «Всесоюзная книжная палата», «Финансы и статистика», Москва). Оскільки наступного року Союзу не стало - по факту - це був останній том серії, яка виходила кілька десятиріч.

Степан Бандера: Спочатку Межигір'я, а перепоховання Бандери - згодом

Онук провідника ОУН Степана Бандери - про ініціативу перепоховати на Батьківщині його легендарного діда. "Раджу українцям зараз думати більше про Межигір'я, а не Бандеру, аби їхнє життя покращилося вже сьогодні".

Історична Правда: Історія Голоду. Розкажіть, як ваша родина пережила 1932-1933 роки

"Українська Правда" звертається до читачів і журналістів - розкажіть, як ваша сім'я пережила Голодомор. Пам'ять про ті роки глухо відлунює в родинних переказах - іноді занадто глухо.

Марта Гавришко: На маргінесі наукової дискусії про пам'ять

Примирення можливе виключно завдяки відмові від т.зв. "бухгалтерії втрат" - змагання за кількість жертв у взаємних сутичках, зручного замовчування окремих історичних фактів, вибіркового запам'ятовування і сліпої віри у непомильність національних героїв.

Василь Стус: Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк

"Після Польщі - так мені здається - вірити в московські ідеали може тільки останній дурень і останній негідник. На жаль, не знаю, яке враження справила Польща на народи СРСР і цілого табору".

Роман Горбик: Антиколоніалізм-2 або Ще раз про наше африканське майбутнє

Авжеж, колоніалізм приносить із собою добро: алкоголь, вогнепальну зброю, вчителів і дороги. Але дороги з часом руйнуються, знання виявляється пропагандою, а залишається завдана шкода - на покоління, на віки.

Дмитро Карп’як: Невірною дорогою йдете, товариші! До річниці Великого Жовтня

Партія регіонів уперто повторює історичний досвід Компартії, яким вона ішла після Жовтневої революції в Петрограді. Творців нинішнього режиму, якщо все це, боронь Боже, повториться, не дуже шкода - вони того заслужать.

Ігор Голод: Фальсифікаціям - ні. Про трипільську культуру та "арійство"

Чехи, які доклалися до створення фальшивих історичних документів, зреклися цих підробок. А ми досі воюємо за допотопні цінності, кажучи "Усі, хто не вважає трипільців та аріїв українцями, – зрадники нашої нації!"

Ярослав Грицак: Нові дискусії про Голодомор. Подарунок для Партії регіонів

Ще кілька років тому говорити про голод як про геноцид вважалося ознакою поганого тону. Тепер так не є. Ті ж, хто критикує тезу про голод і геноцид, представлені істориками малознаними і з провінційних університетів

Владислав Чабанюк: Празник у Легедзиному. 90 років бою черкаських селян проти комуни

Зайшовши до села, червоні почали розправу: страчували впійманих повстанців, спалили в Легедзиному і Тальянках по десять садиб найактивніших організаторів виступу. У цей день, на Параски, загинуло до сотні селян.

Олексій Мазур: «Комсомольськ» на Дніпрі

Дніпропетровськ залишається по-совковому одноманітним, сірим, безликим: "Пройдусь по Карла Либкнехта, сверну на Пролетарскую и на подходе к Ленина я постою в тени". Відкриття ж нової комуністичної пам'ятки - подія, після якої, чесно кажучи, взагалі жити не хочеться.

Володимир В'ятрович: Архіви КГБ намагаються зробити зброєю у політичній грі

Напередодні виборів використали архіви КДБ, але подали їх украй некоректно. Історики мають захищатися від таких спроб утягнути їх у політику. А архіви треба робити прозорими і зрозумілими.

Павло Солодько: Як написати на "Історичну Правду" (FAQ)

За тиждень існування "Історичної Правди" ми отримали перші відгуки в листах на редакційну пошту і в коментарях. Якщо відкинути паранойю на тему "Ви агенти ЦРУ/КДБ", то вимальовується блок запитань, які звучать постійно.

Ірина Магдиш: Львів. Аеропорт "Пінзель". А раптом вдасться?

У світі існує традиція давати імена аеропортам. Імені Шопена у Варшаві, Шарля де Голля - у Парижі, Бен-Гуріонам- у Тель-Авіві. То чому б відновлений Львівський аеропорт - повітряні ворота до Західної України - не назвати іменем Пінзеля?

Вахтанг Кіпіані: Вісім відсотків об'єму, не рахуючи душі

27 жовтня Матвєєв розстріляв 208 осіб, 2 листопада - 108, 3 листопада - 265, 4 листопада - 248, а за кілька днів - ще 210. Звичайна чекістська робота...

Святослав Караванський: Відкритий лист до п'ятої колони

Куди не кинь оком, скрізь вас оточує брехня. Не було Голодомору, не було УПА, не було Бандери, не було Помаранчової революції. Нічого не було. Був Сталін, Путін, Медведів, п'ята колона і Табачник. Ви міняєте шкуру, як хамелеон, залежно від того, що вам вигідно під дану пору або що вигідно вашим північним шефам. Насправді ж, ви маєте програму, але тримаєте її в секреті. Це тактика не політичної партії, а мафії.