АНОНС: "Історична правда" на ZIK про Папу-галичанина, Міхновського та Донцова

У вівторок, 2 квітня, о 22:00 – програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" запропонує увазі глядачів дві теми, напряму пов’язані з історією України.

Перша частина присвячена людині, про яку мільйони людей у цілому світі (і в Україні, ясна річ) згадують з неймовірною теплотою і шаною, хоча вона пішла з життя 8 років тому.

Кароль Войтила: ким він був до того, як став Папою Римським?

Мова йде про уродженця Галичини (західної її частини) Кароля Войтилу, якого світ здебільшого пам’ятатиме як Папу Римського Івана Павла II. І, власне, 2 квітня виповнюється вісім років, як пішов у вічність 264-ий Понтифік.

"Історична Правда з Вахтангом Кіпіані" запропонує глядачам згадати внесок Івана Павла II у розвал комуністичної системи на зламі 80-их і 90-их років, що, зрештою, призвело до розпаду Радянського Союзу.

Само собою, програма згадає про незабутній час перебування Папи в Україні у червні 2001-го року.

У другій частині програми йтиметься про двох визначних ідеологів українського націоналізму – Миколу Міхновського та Дмитра Донцова.

З поміж іншого, "Історична Правда" запропонує нетиповий погляд на "львівський період" життя і діяльності Донцова. Для багатьох буде одкровенням, що попри наукову працю, він в опінії багатьох сучасників був "світським левом" і мав чимало романтичних пригод.

"Ми припускаємо, що певні теми і підходи нашої програми будуть полемічними і сприйматимуться неоднозначно. Але це нормально, бо ми існуємо у достатньо вільному суспільстві, щоб приймати існування інших точок зору. Якщо ми будемо помилятись, ми будемо виправляти і свої слова, і свої оцінки. Ми не знаємо історичної правди. Взагалі не факт, що історична правда як поняття і філософська категорія існує. Але, тим не менше, ми будемо її шукати", – вважає ведучий і керівник проекту, історик за фахом Вахтанг Кіпіані.

"Історична правда" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.