Спецпроект

РАДИКАЛЬНІ ЗАЯВИ ПРО ВОЛИНЬ ШКОДЯТЬ ПРИМИРЕННЮ - ЄВРОДЕПУТАТ

Після років політичних фальшувань та уникання незручних тем важливо, щоб дебати про Волинську трагедію мали суспільний характер і не були замішані до поточної політики.

Про це "Історичній Правді" повідомив Павел Залевський, співголова Польсько-українського форуму партнерства і депутат Європарламенту.

"Ми повинні розуміти, що ми розпочали довготривалий процес, - зазначив депутат. - Необдумані ініціативи можуть його тільки ускладнити, а якщо будуть повторюватись - навіть зупинити".

За словами депутата, примиренню шкодять також "помітні в Україні сучасні спроби брати під сумнів" основні факти.

"Часом складається враження, що метою цієї діяльності є розмивання відповідальності, а наслідком - радикалізація позицій із польської та української сторони, - підкреслив Залевський. - Слід також розуміти, що радикальна поведінка з польського боку, навіть якщо знаходить підтвердження у фактах — може сьогодні шкодити взаємному примиренню".

Депутат закликав обидві сторони до спокійної та розсудливої дискусії.

"Я вважаю, що не політичні жести, але зосередження уваги на вшануванні жертв злочину, реалізація українською стороною узятих на себе багато років тому, зобов'язань щодо означення місць смерті та поховання буде найкращим внеском у відзначення 70-ї річниці Волинського злочину", - заявив депутат.

Як відомо, на початку квітня 2013 року Залевський заявив, що Волинська трагедія - етнічна чистка, вчинена українськими націоналістами "шляхом геноциду".

Нагадаємо, 11 квітня з подачі Польської селянської партії у Сеймі був зареєстрований проект постанови, яким передбачається встановити 11 липня Днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА в східних областях ІІ-ої Речі Посполитої (Польщі).

Проект документу передбачає визнання ОУН, УПА, дивізії СС "Галичина" і української поліції, яка перебувала на німецькій службі, злочинними організаціями.

МЗС України зазначило, що прийняття цього законопроекту суперечить рівню стосунків між двома державами і закликало не політизувати історичні питання.

Директор польско-української організації PAUCI Ян Пєкло заявив, що цей законопроект розрахований на "внутрішній політичний ринок" і що раніше аграрна партія вже кілька разів безуспішно подавала його на розгляд Сейму.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту (нацистської поліції) та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Нещодавно в Любліні польські історики обговорювали Волинську трагедію без участі українців. Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"

Світлана Алексієвич: "Народ не рефлексує - ані про війну, ані про ҐУЛАҐ"

Розмова про "бандерівське" молоко, її земляків, "червону людину" і... Путіна. "Відчуття трагічні: щось насувається, і протистояти ми не в змозі".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.