АНОНС:Кому належить спадок князя Володимира - дискутуватимуть у Києві

Чому зріс інтерес до постаті князя Володимира? І як відбувається боротьба за спадщину Київської Русі в Росії та Україні? Про це говоритимуть на публічній дискусії "Кому належить спадок Володимира Великого".

У той час, коли Президент України Петро Порошенко підписує указ про вшанування пам’яті  Володимира Великого у зв'язку з тисячоліттям його смерті, у Москві збираються поставити князю 24-метровий пам’ятник. Головне, що планують його звести на 4 метри вищим, ніж київський.

У дискусії візьмуть участь кандидат історичних наук, фахівець з історії Давньої Русі Андрій Плахонін та доктор історичних наук, професор політології НаУКМА Олексій Гарань. Спілкуватимуться про те, як і чому в Росії та Україні приватизують особу Володимира та кому насправді належить його спадщина?

А також шукатимуть відповідь на питання: яке майбутнє історичної політики чекати в Україні та Росії у зв’язку з війною на Донбасі?

25 лютого Президент України підписав указ "Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого - творця середньовічної європейської держави Руси-України". Так протягом року відбуватимуться наукові конференції, круглі столи, дискусії, пройдуть урочистості з вшанування пам'яті князя Володимира за участю представників органів державної влади, громадськості.

Також проведуть карбування та введення в обіг монет, поштових марок і конвертів, присвячених діяльності Володимира Великого.

Вівторок, 23 червня, 19:00

Адреса: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Національний музей історії України.

Вхід вільний

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.