В Українській бібліотеці Москви знайшли "русофобський" дитячий журнал

Після допиту в Слідчому комітеті Російської Федерації затримана директор Бібліотеки української літератури в Москві Наталія Шаріна.

Про це повідомляє ТАСС із посиланням на джерело в так званих "правоохоронних органах" РФ.

"Зараз вона затримана на 48 годин. У суді буде вирішуватися питання про її арешт", - повідомив співрозмовник агенції.

Нагадаємо, під час обшуку в Бібліотеці української літератури в Москві спецслужби шукали "екземпляри газети, в якій нібито спотворюються історичні факти, і яка може мати "русофобський" характер".

За даними джерела телеканалу Рен-ТВ в силових структурах, в бібліотеці вилучили книги та періодичні видання. Йдеться про газету "Час Руху", книги "Бандерівщина" і "Український визвольний рух".

 Фото: ren.tv

Також вилучено дитячий журнал "Барвінок", на обкладинці якого зображені військовослужбовці на бронетранспортері (номер до Дня захисника України).

За даними джерела "Інтерфаксу", затриману директорку бібліотеки "правоохоронці" планують допитати.

ТАКОЖ:

В Росії знищують табір, де вмер Стус. ФОТО

Російський депутат: "Віктор Цой був агентом ЦРУ"

В РФ книги про Голодомор прирівнюються до екстремізму

В Росії вилучають із продажу наукову працю про бандерівців

Як створити образ ворога. Україна в російських підручниках

"Грушевский создал мову". Агітпроп російських інформагенцій

Суд РФ визнав німецького історика екстремістом. За роботу в архівах

Російський мінкульт вважає, що пам'ятати про жертв репресій - не потрібно

У єдиному підручнику з історії РФ Сталіна зобразять реформатором

Як писати про Голодомор. Інструкція рос. історикам. СКАНИ

Путін вважає інтернет "спецпроектом ЦРУ"

Інші матеріали за темою "Ідіоти"

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.