Спецпроект

Другий польський Ту-154 відтворив умови катастрофи

Польська влада провела експеримент з другим урядовим літаком Ту-154, який має дати відповідь на запитання, чому аналогічний літак 10 квітня 2010 року не встиг відійти на "друге коло" у Смоленську, а розбився, зачепившись крилом об дерево.

Як повідомив УНІАН прес-секретар головнокомандувача Повітряних сил Польщі Роберт Купрач, експеримент розпочався в середині дня, і надвечір літак повернувся на аеродром у Варшаву.

Прес-секретар сказав, що літаком керували пілоти спеціального 36-го полку, який відповідає за перевезення польських високопосадовців, а на його борту були представники урядової комісії, яка вивчає причини катастрофи.

Він не уточнив, що саме робив літак в рамках експерименту, зауваживши, що уся документація передана комісії.

Купрач також сказав, що це перший експериментальний політ, додавши, що комісія не просила про його повторення.

Прес-секретар також пояснив затримку із проведенням експерименту необхідністю спочатку відремонтувати один із пристроїв літака, а пізніше довгою процедурою узгодження документації з приводу цього польоту між Міністерством оборони та урядовою комісією, яка з'ясовує причини катастрофи.

Стенограма розмов у кабіні Ту-154 в останні 40 хвилин польоту

Раніше міністр внутрішніх справ Польщі Єжи Міллер, який очолює комісію із вивчення причин Смоленської катастрофи, називав експеримент із другим урядовим Ту-154 ключовим для з`ясування причин трагедії, що дозволить завершити роботу над остаточним звітом про них.

Цей документ, згідно з останніми заявами польської влади, планується оприлюднити у травні-червні.

Нагадаємо, що минулого тижня брат загиблого Леха Качинського, лідер опозиційної партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський обурився тим, що польська прокуратура виключила можливість замаху на пасажирів літака, який розбився під Смоленському 10 квітня 2010 року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.