Спецпроект

Посол Польщі проти спільного підручника з історії

Посол Польщі в Україні Генрік Літвін вважає недоцільною розробку спільного українсько-польського підручника з історії.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на газету "День".

"Спільний підручник - це ще не все. Головне - який він. Україна й Росія вже мали спільний підручник. Мені здається, що це не було особливо добре для України, зокрема, для знання історії. На мій погляд, спільний підручник - це не найкращий підхід", - сказав Літвін.

Разом з тим він вважає, що співробітництво в цій тематиці потрібне.

"Необхідно підготувати спільні мінімуми знань, які потім можна використовувати в державних підручниках. Вважаю, що це більш ефективний підхід, ніж робота над спільними підручниками. Ми не будемо міняти держави, а будемо діяти в межах держав", - сказав посол.

Він упевнений, що важливо готувати молоде покоління до діяльності в межах існуючих держав, при цьому з повагою до історії та національної ідентичності сусідніх країн.

Нагадаємо, міністр освіти Дмитро Табачник пропонує створити спільні навчальні посібники для вчителів історії Угорщини, Словаччини, Росії, Литви, Туреччини та Білорусі.

У жовтні 2010 року Україна й Росія створили робочу групу з розробки спільного навчального посібника для вчителів історії.

У листопаді 2010 року міністр освіти і науки Дмитро Табачник заявляв, що таку пропозицію надіслали і Польщі, однак відповіді на той момент не надійшло.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.