Спецпроект

Євроукраїнці шукають "людину-легенду" для історичного ритуалу (ФОТО)

Європейська асоціація українців звертається до відомих вітчизняних діячів - артистів, співаків, спортсменів та творчої інтелігенції - із закликом взяти участь у святкуванні 20-ї річниці Незалежності України у Брюсселі.

Про це УНІАН повідомив президент Європейської асоціації українців Олексій Толкачов.

На його думку, саме зараз, коли "міжнародний імідж України катастрофічно руйнується, українці мають показати Європі, що ми не тільки держава з політичними колотнечами, Україна - це в першу чергу люди: талановиті, освічені, відкриті та добрі".

Толкачов вважає, що почесне право презентувати Україну у Брюсселлі у день 20-ї річниці Незалежності має належати "людині-легенді":

"На жаль, в Україні таких людей небагато. Ми шукаємо видатного українця, який би міг стати в одну ланку з курфюрстом Баварії, королем Франції, президентами країн світу та всіма поважними особами, які протягом останніх 300 років дарували костюми для символу Брюсселя - статуетки "Манекен Піс".

"Маннекен Піс" ("Хлопчик, що пісяє") в українському національному вбранні. 24 серпня 2007 року

Торік Україну у Брюсселі представляв найсильніший чоловік планети Василь Вірастюк.

Акція Ukrainian Manneken Pis відбудеться 24 серпня у Брюсселі і супроводжуватиметься урочистим прийомом у мерії - в старовинній ратуші на Гранд Плац, пішою ходою середньовічними вулицями та святковими гуляннями за участю української діаспори.

Ключовою подією свята стане одягання всесвітньо відомого брюссельського "Хлопчика, що пісяє" у костюм Ярослава Мудрого представниками муніципалітету Брюсселя і делегатами від України.

Тренувальна примірка костюма Ярослава Мудрого. Фото УНІАН

"Хлопчик, що пісяє" - візитна картка Брюсселю, мініатюрна бронзова статуя-фонтан, яка існує мінімум з XVII-го сторіччя. Існують різні історичні версії обставин появи статуї.

Вже кілька сторіч є традиція вдягати голого хлопчину, який справляє малу нужду, у різноманітні вбрання.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.