У Литві затримують за вивішений на балконі прапор СРСР. ФОТО

Вільнюський ювелір був затриманий за те, що вивісив на своєму балконі прапор СРСР, а також прапор радянської Вірменії. Чоловіка звинувачують у порушенні закону, що забороняє публічну демонстрацію радянської символіки.

Подія сталася 22 липня - в річницю проголошення Литовської Радянської Соціалістичної республіки, повідомляє Delfi.

На своєму балконі вільнюський ювелір Арвідас Гурявічюс (1951 р.н.) постійно тримає прапор США. Проте в неділю він вивісив і радянські прапори.

Побачивши це, в поліцію подзвонив обурений вільнюсец. Поліція приїхала протягом декількох хвилин. Поліцейські затримали ювеліра, який саме повернувся додому, вилучили прапори і відвезли його до комісаріату. У крові Гурявічюса виявлено 1,68 проміле алкоголю.

Фото: Delfi.lt

Гурявічюс - відома у Вільнюсі особистість, пише Delfi. Його часто можна зустріти в центрі міста в радянській шинелі і майці з написом "СРСР", часто в стані алкогольного сп'яніння.

72 роки тому, 22 липня 1940 року заснований радянською владою Народний Сейм Литви прийняв декларацію про зміну державного ладу і вступ країни в СРСР як однієї з республіки. Однак Гурявічюс сказав поліцейським, що підняв прапор з іншої причини.

Він сказав, що в той день відвідав "блошиний ринок", де познайомився з колекціонером, який хотів придбати ці прапори. Вони прийшли в квартиру Гурявічюса, але в квартирі не було місця, щоб розгорнути прапори, тому їх вивісили на балконі.

У цей час зателефонувала подруга ювеліра і "попросила зустріти її біля синагоги, оскільки вона йшла з сумками". Він вибіг, щоб зустріти її, а коли повернувся, покупця вдома вже не застав, натомість там уже чекали поліцейські.

Ювелір був доставлений у відділок, на нього завели адміністративну справу. Йому загрожує штраф у 500-1000 літів (175-350 доларів) і конфіскація прапорів.

Як українці допомагали литовцям вийти з Союзу. ФОТО

У 2008 році сейм Литви вніс доповнення до закону про збори, які забороняють використовувати нацистську та радянську символіку - це стосується й заходів 9 травня.

У 2010-му литовський парламент ухвалив поправки до Кримінального кодексу, якими встановив кримінальну відповідальність за публічне виправдання, заперечення або применшення міжнародних злочинів, злочинів СРСР або нацистської Німеччини щодо Литви або її мешканців.

Нагадаємо, минулого тижня парламент Молдови заборонив використовувати на території країни комуністичні символи, зокрема зображення серпа і молота. 

У квітні цього року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні прокуратура відмінила цю заборону.

Тоді ж Донецька облрада роз'яснила, що червоний прапор можна використовувати 9 травня, але не вивішувати його офіційно поряд із державним.

В лютому 2011 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

У квітні 2011 року ВР підтримала скопійовану з російської постанову, яка засуджувала спроби порівняння СРСР із нацистською Німеччиною.

Дивіться також:

65% українців не схвалюють заборону червоних прапорів

Європейський суд не дозволив реєструвати радянську символіку як бренд

Грузія розпочала люстрацію і заборонила свастику, серп і молот

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху. ВІДЕО

Польща нагадала росіянам, що за серп і молот можуть посадити

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.