СПІЛЬНИЙ ПІДРУЧНИК З ІСТОРІЇ ГОТОВИЙ

Україна і Росія завершили підготовку спільного посібника з історії для вчителів, заявив міністр освіти і науки Російської Федерації Дмітрій Ліванов. Hовий підручник називається "Росія і Україна на перехрестях історії".

Про це повідомляє LB.ua.

Посібник був створений спільним колективом авторів і презентовний на днях освіти і науки РФ в Україні.

Книга складається з чотирьох розділів-модулів: "Культура Давньої Русі", "Російське дворянство і українська шляхта в повсякденні й соціально-політичному житті XV-XVII ст", "Повсякдення радянської людини у другій половині ХХ століття", "Значення Києво-Могилянської Академії у розвитку української та російської освіти".

"Найбільш прискіпливий і недоброзичливий критик, прочитавши ці модулі, не зможе знайти в них жодної сторінки тексту, яка б не вирощувала українця патріотом України, а росіянина - патріотом Росії", - прокоментував новий підручник міністр освіти і науки України Дмитро Табачник.

Голова російського колективу авторів Алєксандр Чубар'ян (ліворуч) подарував екземпляр посібника міністру Ліванову. Фото: strf.ru

Посібник призначений для вчителів і не є обов'язковим для прочитання школярами.

Це перша частина з планованої серії посібників. Нагадаємо, що голова українського колективу авторів цього підручника, директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти України Олександр Удод заявив, що робота буде безперервною: "Ми будемо рухатися далі, доки не створимо універсальний учительський посібник, який повністю охоплює всі теми, всі курси історії, які викладають і в Україні, і в РФ".

Як відомо, в жовтні 2010 року міністр освіти України Дмитро Табачник заявив, що створено міждержавну робочу групу з підготовки спільного українсько-російського посібника для вчителів з історії.

Голова російського колективу авторів цього підручника Алєксандр Чубар'ян вважає, що від перебування у складі Російської імперії, а потім СРСР українці отримали не тільки негатив, але й навпаки.

Ряд українських істориків заявляв, що написання такого підручника є нереальним.

У вересні 2011 року голова МЗС Росії Сєргєй Лавров стверджував, що написанню підручника заважають "націоналістичні настрої".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.