АНОНС: Таємниці Биківні. У Києві відбудеться зустріч із Андрієм Амонсом­

Скільки людей насправді поховано у Биківні? Ким були жертви комуністичного режиму? Чи можна вважати Биківню найбільшим "полем смерті" Сталіна? Як комуністичний режим намагався знищити сліди злочину?

"Красная Армия — самая миролюбивая, самая героическая..."

Сталінська влада пояснювала напад на Суомі, використовуючи майже ті самі словесні конструкції, що і Кремль у 2014-му, окупуючи Крим і організовуючи "сепаратистські" уряди так званих "ДНР" і "ЛНР".

Запорізький Гітлер-квест. Правда і неправда поряд

Невротичні афекти колективної пам‘яті, вікова деменція свідків, політичний тролінг, марновірність преси, нехлюйство пропаганди і брак точного історичного знання – саме це формує уявлення запоріжців про історію свого міста під німецькою окупацією. Якщо таке лікується, то тільки одним – верифікацією інформації.

АНОНС: Голови Інститутів національної пам’яті України та Польщі відкриють виставку в Києві

Документи і фотоматеріали з польських, британських, німецьких та радянських архівів розповідають про долі польських громадян — жертв двох тоталітарних режимів. Інститут національної пам’яті Польщі спільно із Українським інститутом національної пам’яті та Національним музеєм історії України запрошують відвідати виставку «Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ».

8 травня 2015: Перше відзначення Дня пам'яті та примирення. ВІДЕО

8 травня 2015 р. Україна вперше на державному рівні відзначила День пам'яті та примирення в день, коли нацистська Німеччина капітулювала. Тим самим відзначаючи завершення Другої світової війни відповідно до європейської традиції.

Віталій Нахманович: "Рідна влада", або Досвід однієї успішної окупації

Комуністична окупація виявилася напрочуд успішною: колаборація набула нечуваних масштабів, а по собі радянські часи залишили позитивну історичну пам’ять у занадто значної частини населення. Прийшов час сказати собі та своїм дітям просту правду: ми жили у лайні й кровищі.

Українці проти нацизму:10 історій про співвітчизників — героїв 7 армій

“Українці в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора” — серія інформаційних плакатів про 10 історій українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США.

Нові сенси відзначення 8-9 травня — рекомендації Інституту національної пам’яті

Україна впроваджує нову традицію урочистостей 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

АНОНС: 7 квітня відбудеться презентація проекту «Маки пам’яті» до 70-ї річниці завершення Другої світової війни

Презентація проекту "Маки Пам’яті", приуроченого 70-й річниці перемоги над нацизмом 8 травня 1945 року, відбудеться в Мистецькому Арсеналі за участю дружини Президента України Марини Порошенко, Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича та Заступника голови адміністрації Президента України Ростислава Павленка.

АНОНС: 8 квітня в Києві історики говоритимуть про українських в’язнів нацистських концтаборів

Український інститут національної пам’яті запрошує на подіумну дискусію «Українські в’язні нацистських концтаборів: історія і пам’ять», присвячену Міжнародному дню визволення нацистських концтаборів.

Україна і Польща спільно вшанують жертв Катинського злочину

До Биківні 9 квітня прибудуть Президенти обох країн, щоб віддати шану майже 22 тисячам польських військовополонених, яких 75 років тому знищив сталінський комуністичний режим.

1939: Героїчна історія Карпатської України

15 березня 1939 року в місті Хуст було проголошено українську державу - Карпатська Україна. Вже за добу на неї було здійснено напад військами гортистської Угорщини. Подвиг оборонців Карпатської України, коротка історія народного здвигу, життя прем'єра Волошина - у спеціальному випуску програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані".

Чорна Піхота. Скільки «чорносвитників» знищив Сталін?

Політруки і командири зазвичай вважали їх потенційними зрадниками, звинувачуючи в тому, що "поки ми кров проливали у боротьбі з ворогом, ви відсиджувалися, тож тепер змийте власною кров’ю провину окупації".

За лаштунками "Бійні № 5". Дрезден, гріхи союзників та удар грому над Ельбою

Трагічна доля Дрездена стала одним із жахливих символів тотальної війни. Чи бомбардування міста союзниками було виправдане військовою необхідністю? І тепер, через 75 років після знищення міста не вщухають гострі суперечки про війну, провину та відповідальність.

Борщ по-бандерівськи. Гастрономічна культура «лісової армії»

«…Я підійшов до одної студні напитися води, але там побачив баньку з молоком. Я витягнув баньку з студні і почав пити зверха сметану. Кілька разів собі потягнув і пізніше щось тверде приплило з молока до моїх вуст. Ага, масло, я собі подумав. Відчинив широко уста і клацнув зубами, а то, най би його дідько взяв, була жаба».