Олександр Зінченко: Ціною української Незалежності. Чи окуповувала Польща Україну?

Теперішньому польському політичному керівництву комфортніше у паттерні жертви: "Польща ніколи не окуповувала України". Але такий спосіб мислення розриває усі зв’язки між причинами і наслідками подій міжвоєнного двадцятиліття. Польща виборола свою незалежність ціною української незалежності. Прийшов час сказати про це вголос.

Олександр Зінченко: Українські комп’ютерні ігри, IPN, прокуратура та інші жертви антиукраїнської параної

29 жовтня 2018 року провідна польська щоденна газета "Rzeczpospolita" виходить із сенсаційним заголовком "Хочуть заробити на трагедії у Аушвіц – українська комп’ютерна гра під лупою прокуратури".

Ігор Ісаєв: Іспанія завершує період "амнезії минулого". Який урок для України й Польщі?

Іспанія закінчує етап політики так званої "історичної амнезії". Вона полягала в тому, що після падіння режиму диктатора Франсіско Франко, котрий правив чотири десятиліття, іспанці чергові чотири десятиліття мовчали публічно про минуле.

Олексій Копитько: Дві рецензії на фільм "Таємний щоденник Симона Петлюри"

"Таємний щоденник Симона Петлюри" — це пропаганда. Не "м’яка сила", а саме пропаганда, тому що зроблена недостатньо витончено, місцями — корстубато. І оцінювати картину має сенс тільки як пропагандистський продукт, на який платники податків витратили 23,6 млн грн в рамках підтримки національно-патріотичного кінематографу.

Історична Правда: «Історична правда» - нам 8 років!

18 жовтня 2010 року на сайті "Історична Правда" з'явились перші статті. За цей час опубліковано понад 11 тисяч текстів, підготовлено 7 книг, прочитано більше сотні публічних лекцій.

Дмитро Кобалія, Віктор Кривоносов: Експедиція Хортиця-Скуба 2018. Нові відкриття підводних археологів

У 2018 році відбулася археологічна експедиція "Османська галера. Слідами турецьких флотилій у Нижньому подніпров'ї". На її підготовку пішло майже 8 років. Метою експедиції було обстеження пам'ятки, датування і підготовка її креслень. Виходячи з раніше піднятих знахідок, дослідники мали справу з турецьким човном XVII століття. Причини його загибелі залишаються незрозумілими й досі

Зиновій Красівський: "Вона мене за муки полюбила"

Олена Антонів віднайшла мене у 1974 році в спеціальній психлікарні на території Смоленської в’язниці, де я відбував ув’язнення за "Невольницькі плачі". Списаний аркуш, знимка із зимовим пейзажем у Карпатах, і в постскриптумі: "Пишіть, що Вам треба. Чим Вам допомогти?".

Ігор Бігун: Чудотворці з австрійського села

25 червня цього року посол України в Австрії Олександр Щерба приїхав у невеличке село Вінден. Він мав від імені Патріарха Філарета нагородити орденом Миколая Чудотворця мешканку села Анну Хакль. Назва ордену невипадкова: 73 роки тому родина Анни врятувала двох утікачів із концтабору Маутхаузен.

Йосиф Зісельс: Що відбувається довкола Бабиного Яру сьогодні?

Майже два роки минуло відтоді, як Україна, як держава і громадянське суспільство, відзначила траурну дату – 75 років із дня початку трагедії Бабиного Яру. Якою ми бачимо ситуацію через два роки? У справі увічнення пам'яті жертв Бабиного Яру виділилося три основних проекти.

Юрій Рудницький: Szczerbiec "Made in China". Кому у Польщі заважало"здобуття" Києва Болеславом Хоробрим

Нещодавно депутат Європарламенту від правлячої у Польщі партії "Право і справедливість" Ришард Чарнецький дозволив собі на профілі в Twitter недружній випад на адресу України. Приводом став 1000-літній ювілей "здобуття" Києва Болеславом Хоробрим.

Володимир Мороз: Чи засвоєний урок Карпатської України?

Цього року виповнюється 80 років Карпатської України. Так-так, цього, бо Карпатська Україна не була "одноденною державою", як люблять повторювати (думаючи, що українці повірять) деякі пропагандисти. Перший автономний уряд Карпатської України затверджений 13 жовтня 1938 року.

Анатолій Хромов: «П`ять І», або як вже сьогодні поліпшити життя архівів

Доля українських архівів постійно перебувала десь на периферії уваги більшості громадян і виходила на перший план лише при необхідності: підтвердити стаж роботи, родинні зв’язки, провести пошук предків тощо.

Мейлах Шейхет: Про єврейський погром у Львові 1 липня 1941 року

Вже друге століття життя показує тенденцію, яку я чув від галичан: з Вас почали, а Нами закушували. З моєю позицією погодився нарешті Джон-Павло Химка, канадський дослідник Голокосту у Львові. Нарешті, коли на конференції в Берліні і після неї я запитав істориків: чи був би Голокост в Україні, як би не німецька нацистська ідеологія та агресія. Відповідали всі, запитання правильне, не був би!

Антон Земанек: Quo vadis? Крок уперед, два назад. Стрибок у прірву?

Нещодавно стало відомим про прийняття Наказу Міністерства юстиції України "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 19 листопада 2013 року № 2438/5", яким значно звужуються права користувачів щодо копіювання архівних документів. Ці зміни забороняють копіювання майже усіх документів Національного архівного фонду, а щонайменше створених раніше за початок ХХ століття.

Борис Ґудзяк: Кого пам’ятатимуть і через тисячу років?

У молодіжних аудиторіях, з якими часом маю приємність спілкуватися, люблю проводити один простий експеримент: запитую, хто такий Володимир Щербицький. Молоді люди часто не можуть відповісти, в залі переважно піднімається кілька невпевнених рук. А це ж людина, яка керувала Україною майже 20 років! Він був на верхівці української радянської влади, обіймав посаду першого секретаря ЦК КПУ.

Едуард Андрющенко: Фейк: як хорватський генерал Готовіна став "українцем Червенком"

Після перемоги хорватських футболістів над російськими, а також резонансного "Слава Україні!" від Домагоя Віди український сегмент соцмереж захлиснула нова хвиля "хорватоманії".

Олександр Зінченко: Музей Майдану. Чи у конкурсі переміг найкращий проект?

28 червня Міністр Культури і дворазовий голос Майдану Євген Нищук оприлюднив результати архітектурного конкурсу. Публіці показали проект-переможець Музею Майдану. Він сподобався не всім. Чи журі не помилилося з вибором?

Григорій Купріянович: Промова голови Українського Товариства в Сагрині 8 липня

Промова голови Українського Товариства д-ра Григорія Купріяновича у Сагрині на урочистостях за участю Президента України Петра Порошенка, присвячених вшануванню пам’яті українських православних жертв, котрі загинули 10 березня 1944 р. у Сагрині з рук відділів Армії Крайової.

Ярослав Борщик, Наталка Позняк-Хоменко: Волинь до "Волині": протистояння почалося задовго до липня 43-го

Уже у квітні події набули значно ширшого розмаху. Напади на українські села відбувалися на території п’яти з одинадцяти повітів Волинського воєводства: в Дубенському, Костопільському, Ковельському, Луцькому та Сарненському.

Олександр Зінченко: Дональд Трамп, коза прем’єра Моравецького і боротьба з бандеризмом

Президент США зустрічається з північнокорейським лідером Ким Чен Ином і не хоче бачитися з польським президентом Анджеєм Дудою. Польська правляча партія цілилася по бандерівцях, а потрапила собі в таке місце, яке без латини краще не називати.