Юрій Юзич: "Пластова спецоперація" в Естонії

Цю естонську медаль носить на своєму пластовому однострої офіцер українських Сил спецоперацій. Колись давно, коли ще Ющенко був Президентом, група волонтерів із Пласт - український скаутинг почала вивчати досвід спротиву окупантам балтійських країн НАТО. Про цю "пластову спецоперацію" писали центральні ЗМІ кількох країн. А естонська контррозвідка врешті-решт виявила крота в своїх Збройних Силах. Яким виявився єдиний етнічний росіянин, який здобув ступінь майора в естонській армії.

Центр досліджень визвольного руху: Визнати депортацію українців виправданою - політичне, а не правове рішення Польщі

Українські історики пояснили, що не так з рішенням польського прокурора, який закрив розслідування і назвав гуманною акцію «Вісла»: ігнорує факти та спровоковане політичними причинами.

Михайло Косів: Епохальний Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року

Референдум 1 грудня 1991 року таки справді має епохальне значення: усенародне схвалення надало Українській Державі абсолютної – і внутрішньої, і міжнародної – легітимності. А тому нинішні путінські базікання про "адін народ, що складається з трьох віток", "ісконнорусскую територію", а відтак – необхідність єдиної держави сприймаються як злочинні неонацистські затії. Як підставу для розгляду злочинних дій для їх реалізації Міжнародним Воєнним Трибуналом в Гаазі.

Володимир Старик: Єротей Будний – забута жертва Ясського процесу над українцями 1942 року

Щоразу, коли я переглядаю списки українських діячів, засуджених військовим румунським судом в Яссах в 1942 році, мене охоплює жаль за скаліченими долями молодих людей, наймолодшому з яких, Іванові Руснакові, на момент винесення присуду сповнилося щойно 15 років! Однак ви змарнуєте свій час, шукаючи бодай якоїсь інформації про нього, чи про 22 літню Лідію Щербанович, засуджену того ж дня 31 березня 1942 року до 12 років каторги.

Іван Щурко: Стрілецька могила у Ваневі

Спочатку було невиразне фото у "Літописі червоної калини" за лютий 1939 року, з підписом "Стрілецька могила у Ваневі (Белзчина), висипана місцевою молоддю під проводом студента Ореста Менцінського в пам'ять поляглих членів Українських Армій у Визвольній Війні". Далі було кількамісячне "свербіння": збереглася чи ні, в якому стані, які деталі, обставини, історія?

Юрій Гайдай: Як пришвидшити трансформацію Росії?

На початку війни ми сподівалися, що серйозною і чутливою травмою будуть шалені втрати росіян. Пам'ятаєте, була популярною теза, що коли росіяни отримають свої 100 тисяч цинкових гробів, підтримка війни, а може й кремлівського режиму, посипеться. Але ставлення росіян до самих себе - жахливе. Вони не цінують життя, вони неемпатичні навіть до своїх.

Андрій Ковальов: Федір боявся писати листи додому... в Україну

Якось Федір Кривченко випадково почув про Голодомор в Україні, але зовсім не уявляв, що там на Батьківщині відбувається. До нього долітали лише чутки, загальна інформація і жодних деталей. Порівнював це з голодом, який спіткав Казахстан, але навіть не уявляв, з якою жорстокістю сталіністи винищували українців.

Олеся Юрченко: Спогади білоруського художника про Голодомор в Україні

Спогади про Голодомор 1933 року на Харківщині, записані білоруським художником Алесем Пушкіним.

Євген Захаров: Про Генріха Алтуняна, якого ненавидів КДБ

24 листопада Генріху Алтуняну, Генчику, як його всі називали, виповнюється 90 років. Ми познайомилися 1972 року невдовзі після закінчення трирічного терміну ув'язнення його та трьох посправників, Аркадія Левіна, Владика Недобори та Володі Пономарьова. Познайомилися з ними та з усією компанією, названою Борисом Чичибабіним "Павлопольська бражка".

: Динаміка ставлення до Голодомору 1932-33 рр. Опитування групи "Рейтинг"

Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу вважають 92% громадян України. Про це свідчать дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг".

Іван Цапко, Іван Калинович: Останній день на рідній землі

"21 листопада 1920 року Дієва Армія, в повному порядку, з останнім боєм вийшла на територію Галичини, окупованої Польщею, яка зрадивши тоді свого союзника, нині й сама потрапила під червону, насправді російську владу... Армія Української Народньої Республіки перестала існувати, але створила невмирущу традицію боротьби за державну незалежність України!".

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія використовує голод як зброю

Озираючись назад, вражає, що російська держава витрачала так багато сил, намагаючись впродовж останніх 20 років заперечити історичність, реальність Голодомору. Це показує, що смерть від голоду, або голод як зброя, був дуже поширеним явищем в офіційній свідомості Російської Федерації. І в цьому сенсі не дивно, що голод використовувався як зброя в цій війні. Або, кажучи прямо, заперечення Голодомору було фактично підготовкою до використання продовольства як зброї. І, звісно, їжа була використана як зброя в Україні.

Олександр Зінченко: Формула геноциду. Формула незламності

До 90-х роковин Голодомору Суспільне Мовлення спільно із Fresh Production Group випускає в ефір 4-серійний документальний цикл «Голодомор. Літописці». Автори разом із провідними істориками світу досліджують формулу кремлівського геноциду українців. Але заключний епізод циклу оповідає не так про історію, як про сучасність: яким чином пам’ять про Голодомор стала ключовим елементом у формулі української незламності під час новітньої агресії Кремля?

Олеся Ісаюк: Зрілість - це визнати власний страх

Міністерство оборони України розробило зміни до законодавства щодо зниження граничного віку перебування призовників на військовому обліку з 27 до 25 років. Відповідний закон ще у травні 2023-го був ухвалений парламентом, проте Президент України не поспішає його підписувати. Та як було колись? У якому віці українці йшли воювати під час Першої та Другої світових воєн?

Іван Леньо: Ізюмська нічна тиша

Зайшли буряти, чечени, росгвардія. Грабували безбожно. Фурами вивозили все, що змогли підняти з землі. Що було надто важке, як наприклад деревообробний станок, чи дорога автівка, яку завести не змогли, чіпали на тросах до гелікоптера.

Євген Чикаленко: "Щирі" українці відбили у Короленка охоту до українства

Уривок із "Щоденника" Євгена Чикаленка за 15 березня 1912 року.

Іван Матковський: Як радянські спецслужби фальсифікували життя та діяльність митрополита Андрея Шептицького

1986 року римо-католицький і польський священик Юзеф Марія Бохенський надіслав до паризького часопису "Культура" лист із проханням опублікувати історію римо-католицького священика зі Львова о. Володимира Цєньського. У 1940 році НКВД арештувало о. Володимира і під час арешту змушували його підписати документи проти Митрополита. Коли він відмовив, на його очах замучили молоду польку, намагаючись вплинути на нього.

Ігор Гошовський: Пам'яті Тараса Давидюка

3 листопада на війні з РФ загинув Тарас Давидюк з Рівного — пластун, журналіст, громадський діяч, військовий розвідник.

Наталка Діденко: Записки синоптика. Великий Київський Сніг

Напередодні Всесвітнього дня метеоролога в 2013 році я вирішила запросити дівчат з роботи до себе додому на посиденьки. Аж тут 22 березня у Києві, власне, на Всесвітній день метеоролога, розпочався знаменитий сніг, котрий я назвала Великим Київським Снігом. 56 годин поспіль ішов тоді сніг у Києві. Він почався 22 березня близько одинадцятої години ранку і закінчився о сьомій вечора 23 березня. 40 мільйонів тонн снігу випало за дві доби в столиці - такої кількості опадів не було більше 100 років.

Марія Жартовська: «Зеленський змінюється так само, як атмосфера в кімнаті або суспільстві». Короткий конспект виступу історика Сергія Плохія в Торонто

4 листопада 2023 року в Торонто відбулася публічна зустріч з українським та американським істориком, професором кафедри української історії в Гарвардському університеті Сергієм Плохієм, організована Києво-Могилянською фундацією Канади. Модерувала подію Марта Дичок з Університету Західного Онтаріо.