РПЦ і польський Костел підписали історичну заяву про примирення

Сенсація від патріарха Кирила і архібіскупа Міхаліка. Православні і католики закликали народи Польщі і Росії до взаємного примирення. РПЦ не підписувала такого документу з жодною іншою церквою у світі, тим більше за межами Росії.

Сьогодні в Королівському палаці Варшави патріарх Російської Православної церкви Кирил і голова Конференції єпискорату (центрального органу Католицької церкви) Польщі Йозеф Міхалік підписали заклик до примирення між польським і російським народами.

Це справжня сенсація, яка показує українцям те, як можуть домовлятися між собою не те що громадяни однієї країни чи конфесії, а колишні непримиренні противники. Звернення готувалося три роки, його підготовка розпочалася ще до катастрофи під Смоленськом.

Підписаний документ не є богословським і не торкається питань віри. В ньому йдеться про взаємне прощення в дусі християнської любові:

"Після Другої світової війни і хворобливого досвіду атеїзму, нав'язаного нашим народам, сьогодні ми вступаємо на шлях духовного і матеріального оновлення. Керуючись атеїстичною ідеологією, [сталінський і гітлерівський тоталітарні] режими боролися з усіма формами релігійності і вели особливо запеклу боротьбу з християнством і нашими Церквами. Жертвами виявилися мільйони невинних людей, про що нагадують численні місця страт і могили, що знаходяться як на російській, так і на польській землі".

"Наші братні народи поєднує не тільки багатовікове сусідство, - йдеться в першій частині документу, - але й багато християнська спадщина Сходу і Заходу".

Фото: tvn24

Спільне звернення очільників російської православої церкви і польського костелу є безпрецедентним фактом. Підписаний документ уже порівняли з відомим "примиренним" листом польських і німецьких священників 1965 року, зазначає провідний телеканал Польщі tvn24.

Звернення закликає представників обох народів попросити один в одного про вибачення за заподіяні кривди, несправедливість і всіляке зло. Ієрархи обох церков підкреслили, що мова йде не про забуття болісних точок польсько-російських взаємин, а про їхнє "детальне вивчення, щоб почати діалог".

"Пам'ять являє собою важливу частину нашої ідентичності, - йдеться у зверненні. - Пробачити - означає відмовитися від помсти й ненависті, брати участь у творенні згоди і братерства між людьми, нашими народами і країнами, що є основою мирного майбутнього".

Патріарх Кирил зазначив, що у сфері міжнародних відносин є багато можливостей для поєднання польського і російського народів, зокрема, в економічному аспекті. "Але нестача моральних аспектів у міжнародних стосунках веде до того, що люди не бачать сенсу у спілкуванні один з одним, хіба що для взаємної вигоди".

Патріарх Кирил: "Розпад СРСР - це крах історичної Росії"

Голова РПЦ стверджує, що треба створити інший гатунок міжнародних стосунків, в основі якого були б не економічні чи військові аспекти, а моральні: "Віра, котру сповідують поляки і росіяни - то наш великий скарб, який має потенціал".

За словами Кирила, підписаний документ є не черговою політичною декларацією, а душпастирським зверненням, щоб "подолати негативні історичні стереотипи". Мовляв, у польсько-російських стосунках часто шукають тільки винуватих, що тільки поглиблює взаємну недовіру.

Архібіскуп Йозеф Міхалік додав, що сторони підписали документ "не для реклами і навіть не для історії". На думку католика, звернення народилося з духа Євангелія і відповідальності за розуміння ситуації в сучасному світі.

"[Причиною звернення] став великий і болісний досвід давньої та близької історії багатьох страждань і несправедливостей, завданих конкретними людьми і страшними тоталітарними системами, - зазначив Міхалік. - Такої великої, бурхливої і важкої історичної спадщини жодна людина не в стані знести. І ми не хочемо ані приховувати, ані перекреслювати нічого з нашої спільної історії".

Архібіскуп додав, що йдеться про відчуття туги за кращим майбутнім, що його відчуває "кожне шляхетне серце поляка і росіянина".

За словами Міхаліка, творення нових стосунків вимагає взаємного очищення, яке дасть обом народам підстави для вибачення.

Також Кирило зустрівся з ієрархами Польської православної церкви і з головою Сенату (другої палати парламенту Польщі) Богданом Борусєвічем. Програма візиту передбачає покладання вінків на Могилі невідомого солдата і на кладовищі радянських воїнів у Варшаві.

Патріарх Кирило прибув до Польщі на запрошення місцевої православної церкви. ППЦ має автокефальний статус - у 1924 році вона отримала автокефалію від Константинополя, а після "покаяння" у 1948-му - від Москви.

Підписане головами двох найбільших церков своїх країн звернення справді є безпрецедентним історичним документом. Як постійний працівник (з 1970-х) відділу зовнішніх стосунків РПЦ, Кирил не страждав на войовничий антикатолицизм, однак у сучасній Росії такий крок патріарха навряд чи відбувся б без санкції Кремля.

В історії обох країн вистачає непорозуміння - від захоплення польсько-литовсько-руським військом Москви на початку XVII-го сторіччя до катастрофи літака президента Польщі Леха Качинського у квітні 2010 року під Смоленськом. Ще недавно патріарх Кирил казав, що день визволення від Варшави - свято такого ж масштабу, як день перемоги над Гітлером.

"Нельзя его здесь сажать". Переговори російських диспетчерів. СТЕНОГРАМА

Ознаки політичного потепління в польсько-російських стосунках з'явилися в листопаді 2010 року, коли Держдума РФ визнала, що розстріли майже 20 тисяч громадян міжвоєнної Польщі в Катині та інших містах СРСР були здійснені за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників.

Щоправда, в січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи, а у грудні ФСБ відмовилася реабілітувати жертв Катинської трагедії, про що просили родичі загиблих.

У Варшаві візит патріарха Московського викликав жвавий інтерес. Праві на чолі з Ярославом Качинським виступили з протестами проти "руки Кремля". Ліберали зазначили, що примирення було б реальнішим, якби Кирил інакше відреагував у справі Pussy Riot. Але більшість оглядачів поставились до підписаного документу з великою симпатією.

"Прокляття, яке передбачало, що стосунки між Польщею та Росією можуть бути тільки поганими, має шанси нарешті зникнути, - написала напередодні візиту Кирила "Ґазета Виборча". - Цей візит є історичним незалежно від протестів польської правці. Російська Православна церква не підписувала такого документу з жодною іншою церквою у світі, тим більше за межами Росії".

А ви як думаєте, чи підпишуть колись подібний документ РПЦ і, скажімо, українські греко-католики?

Читайте також:

Російські фани обурили поляків "історичним" транспарантом

Православні світу закликали РЦП не чіпати Україну

Кирил каже, що день визволення від Варшави - те ж саме, що від Гітлера

1921: Пілсудський вибачається перед солдатами Петлюри. ВІДЕО

Іван Паскевич - українець, який робив Польщу російською

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.

Сергій Гірік: гасла УНР нагадували більшовицькі

Інтерв'ю з кандидатом історичних наук, вченим секретарем Української асоціації юдаїки Сергієм Гіріком