РПЦ і польський Костел підписали історичну заяву про примирення

Сенсація від патріарха Кирила і архібіскупа Міхаліка. Православні і католики закликали народи Польщі і Росії до взаємного примирення. РПЦ не підписувала такого документу з жодною іншою церквою у світі, тим більше за межами Росії.

Сьогодні в Королівському палаці Варшави патріарх Російської Православної церкви Кирил і голова Конференції єпискорату (центрального органу Католицької церкви) Польщі Йозеф Міхалік підписали заклик до примирення між польським і російським народами.

Це справжня сенсація, яка показує українцям те, як можуть домовлятися між собою не те що громадяни однієї країни чи конфесії, а колишні непримиренні противники. Звернення готувалося три роки, його підготовка розпочалася ще до катастрофи під Смоленськом.

Підписаний документ не є богословським і не торкається питань віри. В ньому йдеться про взаємне прощення в дусі християнської любові:

"Після Другої світової війни і хворобливого досвіду атеїзму, нав'язаного нашим народам, сьогодні ми вступаємо на шлях духовного і матеріального оновлення. Керуючись атеїстичною ідеологією, [сталінський і гітлерівський тоталітарні] режими боролися з усіма формами релігійності і вели особливо запеклу боротьбу з християнством і нашими Церквами. Жертвами виявилися мільйони невинних людей, про що нагадують численні місця страт і могили, що знаходяться як на російській, так і на польській землі".

"Наші братні народи поєднує не тільки багатовікове сусідство, - йдеться в першій частині документу, - але й багато християнська спадщина Сходу і Заходу".

Фото: tvn24

Спільне звернення очільників російської православої церкви і польського костелу є безпрецедентним фактом. Підписаний документ уже порівняли з відомим "примиренним" листом польських і німецьких священників 1965 року, зазначає провідний телеканал Польщі tvn24.

Звернення закликає представників обох народів попросити один в одного про вибачення за заподіяні кривди, несправедливість і всіляке зло. Ієрархи обох церков підкреслили, що мова йде не про забуття болісних точок польсько-російських взаємин, а про їхнє "детальне вивчення, щоб почати діалог".

"Пам'ять являє собою важливу частину нашої ідентичності, - йдеться у зверненні. - Пробачити - означає відмовитися від помсти й ненависті, брати участь у творенні згоди і братерства між людьми, нашими народами і країнами, що є основою мирного майбутнього".

Патріарх Кирил зазначив, що у сфері міжнародних відносин є багато можливостей для поєднання польського і російського народів, зокрема, в економічному аспекті. "Але нестача моральних аспектів у міжнародних стосунках веде до того, що люди не бачать сенсу у спілкуванні один з одним, хіба що для взаємної вигоди".

Патріарх Кирил: "Розпад СРСР - це крах історичної Росії"

Голова РПЦ стверджує, що треба створити інший гатунок міжнародних стосунків, в основі якого були б не економічні чи військові аспекти, а моральні: "Віра, котру сповідують поляки і росіяни - то наш великий скарб, який має потенціал".

За словами Кирила, підписаний документ є не черговою політичною декларацією, а душпастирським зверненням, щоб "подолати негативні історичні стереотипи". Мовляв, у польсько-російських стосунках часто шукають тільки винуватих, що тільки поглиблює взаємну недовіру.

Архібіскуп Йозеф Міхалік додав, що сторони підписали документ "не для реклами і навіть не для історії". На думку католика, звернення народилося з духа Євангелія і відповідальності за розуміння ситуації в сучасному світі.

"[Причиною звернення] став великий і болісний досвід давньої та близької історії багатьох страждань і несправедливостей, завданих конкретними людьми і страшними тоталітарними системами, - зазначив Міхалік. - Такої великої, бурхливої і важкої історичної спадщини жодна людина не в стані знести. І ми не хочемо ані приховувати, ані перекреслювати нічого з нашої спільної історії".

Архібіскуп додав, що йдеться про відчуття туги за кращим майбутнім, що його відчуває "кожне шляхетне серце поляка і росіянина".

За словами Міхаліка, творення нових стосунків вимагає взаємного очищення, яке дасть обом народам підстави для вибачення.

Також Кирило зустрівся з ієрархами Польської православної церкви і з головою Сенату (другої палати парламенту Польщі) Богданом Борусєвічем. Програма візиту передбачає покладання вінків на Могилі невідомого солдата і на кладовищі радянських воїнів у Варшаві.

Патріарх Кирило прибув до Польщі на запрошення місцевої православної церкви. ППЦ має автокефальний статус - у 1924 році вона отримала автокефалію від Константинополя, а після "покаяння" у 1948-му - від Москви.

Підписане головами двох найбільших церков своїх країн звернення справді є безпрецедентним історичним документом. Як постійний працівник (з 1970-х) відділу зовнішніх стосунків РПЦ, Кирил не страждав на войовничий антикатолицизм, однак у сучасній Росії такий крок патріарха навряд чи відбувся б без санкції Кремля.

В історії обох країн вистачає непорозуміння - від захоплення польсько-литовсько-руським військом Москви на початку XVII-го сторіччя до катастрофи літака президента Польщі Леха Качинського у квітні 2010 року під Смоленськом. Ще недавно патріарх Кирил казав, що день визволення від Варшави - свято такого ж масштабу, як день перемоги над Гітлером.

"Нельзя его здесь сажать". Переговори російських диспетчерів. СТЕНОГРАМА

Ознаки політичного потепління в польсько-російських стосунках з'явилися в листопаді 2010 року, коли Держдума РФ визнала, що розстріли майже 20 тисяч громадян міжвоєнної Польщі в Катині та інших містах СРСР були здійснені за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників.

Щоправда, в січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи, а у грудні ФСБ відмовилася реабілітувати жертв Катинської трагедії, про що просили родичі загиблих.

У Варшаві візит патріарха Московського викликав жвавий інтерес. Праві на чолі з Ярославом Качинським виступили з протестами проти "руки Кремля". Ліберали зазначили, що примирення було б реальнішим, якби Кирил інакше відреагував у справі Pussy Riot. Але більшість оглядачів поставились до підписаного документу з великою симпатією.

"Прокляття, яке передбачало, що стосунки між Польщею та Росією можуть бути тільки поганими, має шанси нарешті зникнути, - написала напередодні візиту Кирила "Ґазета Виборча". - Цей візит є історичним незалежно від протестів польської правці. Російська Православна церква не підписувала такого документу з жодною іншою церквою у світі, тим більше за межами Росії".

А ви як думаєте, чи підпишуть колись подібний документ РПЦ і, скажімо, українські греко-католики?

Читайте також:

Російські фани обурили поляків "історичним" транспарантом

Православні світу закликали РЦП не чіпати Україну

Кирил каже, що день визволення від Варшави - те ж саме, що від Гітлера

1921: Пілсудський вибачається перед солдатами Петлюри. ВІДЕО

Іван Паскевич - українець, який робив Польщу російською

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.