Андреас Умланд: Чому ми так мало знаємо про правий екстремізм в Україні?

...ситуація загострюється тим, що політтехнологи ПР використовують протистояння нібито "фашистів" (проукраїнських етно-націоналістів) і нібито "антифашистів" (проросійських пан-націоналістів) як інструмент легітимації авторитарного режиму Януковича. (рос)

Юрій Рубан: Як історія вчить порозумінню: висновки для політиків

Мало не чверть опитуваних вважають Сталіна "визначним державним діячем". Це означає віру у те, що насильство може вирішити наші проблеми. Додайте до цього коктейлю екстрасенсів, які в телевізорі розкривають кримінальні злочини, і істориків, які знаходять Трою на Троєщині.

Богдан Червак: Чи є сучасна Україна правонаступницею УНР?

Настав час зробити те, на що очікувала делегація УНР, коли складала повноваження: схвалити закон щодо правонаступництва з УНР. Не менш важливе питання – доля державних символів УНР, які були передані Кравчуку. Їх немає у музеях і непомітно на заходах. Тоді де вони?

Войцех Мазярський: Кому допомагає ксьондз Залеський. Кресов'яки і зовнішня політика

Визнаючи незалежну Україну, Польща однозначно виграла, натомість програли представники великодержавного націоналізму у Москві й Берліні. Сьогодні ксьондз Ісакович-Залеський та його ідейні товариші прагнуть змінити цей результат.

Іван Васюник: Волинь: спільний біль за минуле і тривога за майбутнє

Правда односторонньою бути не може. Не може бути одне зло більшим, а інше — "відплатне" — меншим. Не можуть бути ті, що вбивали з однієї сторони — бандитами, а з іншої, які так само знищували людей — героями.

Василь Куйбіда: Політичний контекст Акту відновлення державності 30 червня 1941-го

Стосунки ОУН із нацистською Німеччиною були тотожні стосункам Британії, Франції та СРСР. Вони мотивувалися тактичними інтересами, а в стратегічному плані завершилися повномасштабним воєнним конфліктом із нацистською Німеччиною.

Богдан Червак: Відкритий лист Патріарху Святославу

Після згаданої резолюції Сенату Республіки Польща українсько-польські взаємини ввійшли у фазу особливого напруження, що з огляду на національні інтереси і європейське майбутнє двох країни є ненормальним.

Адам Міхнік: Річниця подій на Волині збурює націоналістів

Сімдесята річниця антипольської акції на Волині розбурхала націоналістичні середовища по обидва боки кордону. З польського боку чуємо голоси, які прагнуть українського каяття; в Україні – жорсткі антипольські голоси.

Ігор Лубківський: "Мій дід воював і в Першу, і в Другу світову війну"

У 1944-му діда знову забрали на війну, хоча на той момент йому якраз виповнювалося 50 років. От і ким його мені вважати – героєм австрійської армії, що воював проти росіян? Чи героєм радянської, який із тими ж росіянами воював проти німців та австрійців?

Анна Олещенко: Простити німців і не дякувати Сталіну

Ніхто не виправдовує нацистів. Але якщо ви ставите знак рівності між нацистським політичним режимом і всіма німцями за національністю, то ви дуже неправі. Це те саме, якби за злочини більшовицького режиму проти українців звинуватити всіх росіян. Слабо?

Дмитро Павличко: До поляків

Якщо ми почнемо рахувати жертви, які поніс польський народ від української зброї і жертви, які поніс український народ від польської зброї – ми збожеволіємо. Я визнаю, злочин був на Волині, тяжкий злочин. Але...

Арсен Зінченко: "Фашизм": 80 років на службі у режиму. Історія використання

У 1930-х роках Сталін використовував термін "фашизм", щоб знищувати своїх політичних опонентів. "З особливою силою закипає великий народний гнів проти троцькістсько-бухарінських, націоналістичних агентів фашизму".

Олесь Городецький: Звідки беруться міфи від ПР про "фашистів"

Стереотипи про українців-"колаборантів-ворогів-антисемітів" створювала радянська пропаганда. Усі ці звинувачення ретельно "легендувалися", підкріплювалися "історичними документами". І зараз це знову використовується для пропаганди.

Надія Калачова: Історична дискусія у ЗМІ: будувати ідентичність чи просто писати правду?

На Львівському медіафорумі українські та польські журналісти й редактори дискутували про користь та шкоду медійних дискусій про минуле. Чи треба героїзувати воєнну історію? Чи треба історію "олюднювати"? Чи треба дивитись на історію очима сусідів?

Володимир Шелухін: Як не опинитись у Країні ідіотів, або Дидактична історія замість трагедії

Значно простіше стати на шлях порозуміння, коли ти розгрібаєш власну історію. Не ту, що за тебе пишуть політики, а коли вивчаєш, звідки ти. Бо в багатьох сучасних українських родинах серед предків є ті, хто забирав зерно, й ті, в кого його забирали.

Любомир (Гузар): День пам'яті жертв політичних репресій. Утрачена нагода бути разом

На місці поховання десятків тисяч жертв, за яких ми молилися, мені спало на думку: а чи хтось молиться за творців великої трагедії? Чи молиться хтось за тих, хто підписував смертний вирок, хто завдавав смерть, хто її прикривав? Ці злочинці, по суті, більше нещасні, ніж їхні жертви.

Павло Казарін: Кримські татари перемогли у Великій вітчизняній

Особисте переживання учасників війни шкідливе, бо може пошкодити чорно-білу парадигму непотрібними спогадами. Право на персональні спогади у Росії мають тільки маршали, чиї мемуари пройшли горнило ідеологічних чисток. А всім іншим - георгіївські стрічечки в руки. (рос)

Володимир В'ятрович: "Сопромат". Конфлікти минулого не вирішити грою в мовчанку

У цій війні як вояки УПА, так і вояки АК чинили воєнні злочини, які, безперечно, мають бути засуджені. Проте жодну з цих армій не можна вважати злочинною формацією, як би не хотіли це тавро причепити їм певні політичні сили. І про все це треба говорити.

Володимир Чистилін: "Хай нас саджають". Про день перепоховання Шевченка в СРСР

22 травня 1967 року міліція затримала кількох чоловіків та спробувала розігнати решту шанувальників Кобзаря. Але люди не скорилися. Близько 500 осіб рушили бульваром Шевченка і Хрещатиком до будинку ЦК КПУ. Вони ішли щільною колоною...

Олександр Кривенко: Маргінальна моя Україна

Не люблю нинішню Україну. І не лише сьогоднішню державу - виплід безхребетної і тупої посткомуністичної еліти та рагульської маси... Хлопчаки, які волають "Україна для українців", нагадують мені дідусів на дискотеці... Текст Сашка Кривенка 1993 року.