Спецпроект

Віталій Нахманович: Чому ми програли Майдан?

У минулу неділю Президентом України з трикратною перевагою голосів була обрана людина, чий політичний досвід обмежується багаторічним глузуванням з усіх провідних політиків країни, а політичний образ тотожний обличчю гротескного кіногероя. При цьому переможець нікого не надурив, адже він не обіцяв геть нічого.

Борис Ґудзяк: Пасха Парижа – від смерті до життя

Крізь сльози втрати радію, що символ промовляє, навіть у своїй смерті, властиво, зокрема у ній. Він сколихнув увесь світ. Святе на виду. Ви є цього свідками.
Ідім, з вірою, нас покликано, не сумніваймось!

Павло Клімкін: Тест на людоїдство

Путінові культ Сталіна потрібен передусім для того, щоб зміцнити основу власного культу, власної "сильної руки". Але є ще один чинник, який не може ігнорувати ні Україна, ні весь світ. Зазомбовані, дегуманізовані суспільства самі стають небезпечними, здатними за наказом режиму чинити велике зло.

Радомир Мокрик: Україна за дужками

Другий тур президентських виборів все ближче, а програма та погляди лідера перегонів залишаються досить туманними. Водночас, з тих невеликих уривків, які час від часу лунають зі штабу Володимира Зеленського, можна скласти певне уявлення про світогляд політика-шоумена. "Віру, мову, територію та історичних лідерів", згідно з думкою речника Зеленського Дмитра Разумкова, треба винести за дужки.

Євген Захаров: "Історія – це не те, що було, а те, що написали". До 70-річчя Василя Овсієнка

Мені випало щастя бути з Василем Овсієнком пліч о пліч більше 20 років. З червня 1998 року він працює в організації, де я директор, – у Харківській правозахисній групі.

Ігор Ісаєв: Роксолана наша! Про що українцям у Польщі розповість музей еміграції

«У період кривавих релігійних воєн Річ Посполита була оазисом рівноправ’я і толерантності християнських віровизнань», – повідомляє в першій залі один з наймолодших сучасних музеїв Польщі, Музей еміграції в Ґдині. І в першому ж залі поміщає портрет великої польської емігрантки. Роксолани.

Едуард Зуб: «Радянізація» Тараса: спроба перша

«Нікого так не шанували й не шануватимуть, як Шевченка, бо це шанування не отруєно анітрохи отрутою офіціальщини», — писав у 1914 році Сергій Єфремов. І гірко помилявся, як виявилося згодом.

Володимир Захарчук: Козацький цвинтар у Шестірні занепадає

Хочу підняти питання про козацькі могили, що розташовуються на старовинному цвинтарі поблизу села Шестірня Широківського району Січеславської області.

Вацлав Гавел: Скільки ще треба зробити!

Невже ми справді народ, що здатен оживити всі свої хороші риси лиш раз на двадцять років і то – всього лиш на кілька місяців? Ми дуже добре усвідомлюємо, скільки всього ще нам потрібно зробити, і задаємося питанням, чому ж так важко нам дається наша спільна справа; чи не недооцінили ми спадок старого режиму чи не переоцінили самих себе;чи це ми самі все собі псуємо.

Антон Земанек: Візит до КДБ Білорусі – по свіжих слідах

На певному етапі попередньої обробки заяви, пакет документів подається на підпис керівнику УКДБ… КДБ зв'язується з декількома іншими органами: точно серед них є МВС… Листуватися з КДБ можна і електронною поштою…Ні, це не сюжет фільму "Назад у минуле", це сучасна Білорусь.

Ігор Петрій: "Тричі хрещений". Сатира як дзеркало життя українців у ПНР

Тим, хто любить понити про те, як некомфортно жити в сучасній "націоналістичній" (насправді ні) Україні, доречно ознайомитися з матеріалами про недавнє минуле.

Валерій Мілосердов: "Огонёк", Суслов і жіноча ж...

Фотографія з римської Олімпіади викликала неабияке зацікавлення у секретаря ЦК КПРС Міхаіла Суслова, який відповідав за ідеологію. Він побачив у ракурсі пропаганду... формалізму. А не те, що там насправді було знято)

Вахтанг Кіпіані: Про Бога на Майдані Незалежності. Довга ніч з 10 на 11 грудня 2013 року

Ми стояли так щільно, що не було можливості побачити, хто за спиною. Мене ззаду страхував якийсь сильний, мовчазний чоловік. Він не матєрілся, не вигукував команди, він просто страхував мене. Час від часу, коли менти тиснули - ззаду тиснули наші - я навіть боявся, що зомлію і у цьому натовпі розчавлять...

Ростислав Лужецький: Як декомунізувати Артема і врятувати Кавалерідзе

Вести мову про скульптуру Кавалерідзе у Святогірську, пам’ятник Артему, потрібно фахово і враховуваючи три фактори: мистецький, ідеологічний і технологічний.

Олександр Зінченко: Вулиці Ґедройця не буде? "Свободі" дорога Тверська у Києві

Коли бачиш на карті назви Тверська та Ямська – не розумієш, чи в нас Київрада, чи Моссовет. Чому московським візникам подобалися назви Тверська-Ямська – можна зрозуміти. Натомість позиція «Свободи» – здивувала.

Борис Ґудзяк: Кінець Великої війни. Чи Європа і світ зробили висновки?

Відзначаємо річницю закінчення війни, але чи ми зробили висновки? Чи світ зрозумів? Чи Європа і світ не роблять кроків назад? Коли сьогодні лідер країни, що веде війну проти України, і той лідер, який бажає будувати стіну проти мігрантів, святкують разом з іншими європейськими політиками, розуміємо наскільки крихким є мир.

Павло Клімкін: Перша світова. Чи всі уроки засвоєні?

Сьогодні багато оглядачів відзначають, що в повітрі знову з’явилося тривожне відчуття затягування у вир, якого ніхто не хоче. Ми дійшли до точки, коли вже неприпустимо заплющувати очі й відкладати рішення на потім, коли Європа і Захід просто мусять реагувати, якщо не хочуть знову завалити іспит з історії.

Олександр Зінченко: Українські комп’ютерні ігри, IPN, прокуратура та інші жертви антиукраїнської параної

29 жовтня 2018 року провідна польська щоденна газета "Rzeczpospolita" виходить із сенсаційним заголовком "Хочуть заробити на трагедії у Аушвіц – українська комп’ютерна гра під лупою прокуратури".

Історична Правда: «Історична правда» - нам 8 років!

18 жовтня 2010 року на сайті "Історична Правда" з'явились перші статті. За цей час опубліковано понад 11 тисяч текстів, підготовлено 7 книг, прочитано більше сотні публічних лекцій.

Дмитро Кобалія, Віктор Кривоносов: Експедиція Хортиця-Скуба 2018. Нові відкриття підводних археологів

У 2018 році відбулася археологічна експедиція "Османська галера. Слідами турецьких флотилій у Нижньому подніпров'ї". На її підготовку пішло майже 8 років. Метою експедиції було обстеження пам'ятки, датування і підготовка її креслень. Виходячи з раніше піднятих знахідок, дослідники мали справу з турецьким човном XVII століття. Причини його загибелі залишаються незрозумілими й досі