"З надлюдським криком "Гурра-а" кину­лися стрільці вперед. Я бачив, як Яримович, а недалеко від нього Степанівна користува­лися револьверами і йшли перед сотнею вперед… Москалі, на­гло заскочені, заніміли..."

"Являлась участницей антисоветской националистической повстанческой организации, подготовлявшей вооруженное восстание, свержение Советской власти и создание "Самостоятельного буржуазного националистического государства".

Україна остаточно й безповоротно легітимізується в очах Європи тоді, коли стане зрозуміло: не було ніяких росіян і "першої російської держави" в Києві часів Володимира чи Ярослава, як не було їх і деінде. Власне, як і українців у сучасному розумінні.

Священнослужитель католицької церкви завжди "свій" і в Римі, і де завгодно, у будь-якій точці римського світу, що охоплює мало не всю земну кулю. Але Гузар уперто зберігав у собі українця й католика східного обряду, підтримував хоча б тоненьку ниточку між своїм "я" і кожною ситуативною "батьківщиною".

"Костопільська Січ" мала підготувати військове формування, вояки якого у подальшому мали вести боротьбу проти більшовиків і нацистів за "Самостійну Україну". У Костополі нелегально кувалися кадри для майбутньої Української повстанської армії.

Субота добігала кінця. Раптом над каналом пролунали два постріли. Знадобилося зовсім небагато часу, щоб у рідкому чагарнику знайшли тіло 67 річного чоловіка, 357-й "Магнум" і … жодних слідів більше. Упізнавати чоловіка не було жодної потреби. Його знала вся Франція.

Не варто виправдовувати акції "Вісла". Це був комуністичний злочин. Сьогоднішні польські дискусії не так про минуле, як про сьогодення: це дискусія про те, яким має бути теперішня польська держава – чи має до своїх громадян застосовувати громадянські критерії (рівність усіх перед законом без огляду на національність), чи теж національні.

Коли повстанці побачили, що втекти не було ніякої можливості, командир "Василь" наказав "Юсакові" виходити, бо розумів, що полюють саме за ним: "Тобі треба жити, щоб розповісти про нас, що ми боролись і загинули за Україну".

За кілька зимівок на архіпелазі можна було заробити на машину чи навіть на кооперативну квартиру. Радянські поселення на Шпіцбергені можна назвати одним з небагатьох місць на Землі, де дійсно був побудований комунізм.

Перед вами сто новин. Це найважливіші новини в історії України. Більше третини з них — про політику. Головний ньюсмейкер країни — влада. Президенти та прем’єр-міністри з відривом випереджають спортсменів, письменників, діячів церкви. От як ми про це довідалися.

"Безупинно йшли нові українські добровольчі загони на кордон... Більшість з них не мала ще досі ніколи в руках кріса, похапцем виряджена, без ніякого військового вишколу. Але всі вони мали незламну волю боротьби і перемоги, були повні фанатизму й такої відчайдушності, що її може родити лише безвихідне положення".

"У Львові, наприклад, існували хіпі-байкери — щось на кшталт групи ZZ Top. Вони їздили на мотоциклах і мали вигляд гуцульських вуйків". Історик моди Зоя Звиняцьківська розповідає про стрит-стайл часів розпаду Радянського Союзу.

"З Бандерою вони в Європу не увійдуть!", - сказав Ярослав Качинський, голова партії "Закон і справедливість", яка контролює обидві палати Сейму. Якщо основою "історичної політики" є культ Бандери та УПА - можна припустити, що згадки "об’єктів культу" будуть з’являтися частіше, ніж інших елементів цієї політики. Розбираємося.

Литовський правозахисник Стасіс Каушиніс про роботу в Білорусі та про те, чому його країна допомагає Україні (рос.)

У березні 1918 р. крутянців перепоховали на Аскольдовій могилі. Наразі вдалося встановити та перевірити життєписи вісьмох героїв та віднайти шість їхніх фотокарток. Пропонуємо читачам подивитись у вічі захисникам Києва від московських окупантів.

Культуролог Олесь Зарецький про унікальний характер своєї матері Алли Горської і про те, чи здійснюються в сучасній Україні мрії шістдесятників.

Ця родинна історія була під табу майже 70 років. І так могло бути далі, якби одного дня бажання дізнатися правду не привело мене в архіви СБУ, де ховалася головна таємниця життя моєї бабусі Марії Рогачук

Редактор, публіцист, видавець знаменитого журналу "Культура", очільник Літературного інституту (фактично видавництва), що знаходився у містечку Мезон-Ляфіт під Парижем, - все це Єжи Ґєдройць. Важко знайти людину, яка б зробила більше для польсько-українського порозуміння.

У листопаді 2016 року учасники дисидентського руху радянських часів зібрались у Львові, щоб відзначити сорокаріччя створення Української Гельсінської групи. Учасником групи, а також співзасновником Української Гельсінської спілки 1988 року, був і львів’янин Богдан Горинь.

Дисидент Василь Овсієнко про мишку, яка допомогла вирвати ріпку радянської влади.