Чи слід вважати Стельмащука зрадником, чи лише жертвою обставин? Наскільки добровільною і щирою була його співпраця з НКВД?

Які музичні скарби припадають пилом у коморах львівських будинків і чому музикознавці всього світу цим зацікавилися.

Професор Ярослав Грицак виклав короткий екскурс в історію протестних рухів Польщі, розповів, чим Польща – не Росія, зупинився на доленосній для поляків ролі "Солідарності" і пояснив, чому вважає, що конфлікту між Україною і Польщею нема, а є конфлікт між частинами польського та українського суспільства.

Цікавих історій в нашій країні багато, але вони лишаються на рівні квартир, адже часто стосуються саме літніх людей, які не користуються засобами зв’язку та соціальними мережами. Ми маємо їх знаходити, бо через особисту призму людини ти більш об’єктивно та більш повно розумієш трагічні події.

Місцеві поляки, які з ентузіазмом зустрічали свої війська, не відчули особливих змін. Навпаки, ціла низка польських громадських організацій закрилася, біль­шість адміністративних посад обійняли не місцеві поляки, а прибулі з метрополії. Яскравий приклад — кількість польських газет у регіоні зменшилася з 31 до 17.

"Ленін був такий освічений, родом з хорошої сім'ї, з хорошого міста. Навіщо йому було очолювати революцію?" Ми стоїмо посеред величезного меморіального комплексу, всередині якого стоїть будинок, де Ленін народився. "Ми до цих пір задаємо собі це питання", - каже вона.

У середині липня 1918 року Гетьман Павло Скоропадський вирішив змінити уряд і мати такого прем’єра, який би примирив самостійників, федералістів, українофілів, москвофілів, єврейські національні організації і партії. Найпривабливішою здавалася кандидатура харківського професора Дмитра Багалія.

Загибель Дмитра Клячківського – наслідок трагічного збігу обставин, і свідчення Юрія Стельмащука – лише одна з них.

У офіційної Варшави був мотив до фізичного знищення своїх громадян українського походження, які втекли на Підкарпатську Русь, щоб вступити до лав Карпатської Січі. І ці злочини мали місце на карпатських перевалах у 1939 році.

Оржівська операція планувалася штабом Внутрішніх військ Українського округу в м. Рівне з метою виявлення та знищення командира УПА-Північ "Клима Савура". Підставою для її проведення стали свідчення захопленого Ю. Стельмащука-"Рудого". Про це говорять усі тогочасні документи.

Матеріали, які ми знайшли, — це монети цього часу, залишки одягу, взуття цивільного та військового зразка і навіть кулі від стрілецької зброї, з якої січовики були розстріляні. З решток, які ми віднаходили, на 100% можна зробити висновок, що це — члени мілітарної організації "Карпатська Січ".

Понад 20 років вчителька із Тернопільщини Марія Магас зберігає спогади свого діда Михайла Николина про Українську повстанську армію в селі Олексинці, нелюдські допити НКВДистів та голодне життя в Сибіру.

Моя настанова як автора, і наша настанова як творців фільму "Червоний", – не треба скиглити. Досить вбивати українців. Українець повинен давати здачі, і він дає здачі, він огризається, коли його "пресують". Тепер він не терпить стусанів, а огризається, іде в бій та перемагає.

"І вас переслідувати будуть". Штрихи до історії репресій проти Української Греко-Католицької Церкви в Польщі у 1944–1957 рр." - таку назву має нова книга польського історика, професора Ігоря Галагіди, яка вийшла у видавництві УКУ. Фрагмент для читачів "Історичної правди".

У Києві Грищенко відкрив для себе малярство й чисті кольори. Москва ввела його в середовище авангардистів, познайомила з кубізмом і багатими збірками ікон; тут він розробив основні засади динамокольору. Стамбул дозволив остаточно виробити власний стиль. У Греції й на Криті майстер сягнув своїх вершин.

Радянська й сучасна російська пропаганда стверджує, що командир з'єднання груп "Завихост" Юрій Стельмащук–"Рудий" здав чекістам командувача УПА-Північ Дмитра Клячківського–"Клима Савура". Однак архівні документи розповідають іншу історію.

Журналіст, який пішов проти злочинної комуністичної системи і політик, який своєю діяльністю наближав створення незалежної держави. Це одна людина - Чорновіл. Очевидно, що в день проголошення Акту Незалежності України 24 серпня не можна не згадати того, без кого ця дня не було б.

Зі спогадів в. о. голови Київради Олександра Мосіюка про підняття синьо-жовтого прапора над столицею.

"Авторитет культурної референтури взагалі мусить бути скріплений Вашою інтервенцією... Без здисциплінованої і розгалуженої сітки годі нам вивязатися з видавничих плянів".

Жуліки почали шантажувати й оббирати всіх наших хлопців. Ми, молоді, вирішили об’єднатись і оголосили війну жулікам. Ми їх настільки настрашили, що коли прибували нові жуліки, то просили розстріляти їх на місці але не відправляти у нашу зону.