Спецпроект

Тетяна МакКой: "Казка" про батькову шапку

На початку 1980-х батько копав яму для вуличного туалату, близенько до сусідської межі. І викопав дитячі кісточки, складені докупи. Мати ж плакала. Бо навіть не знала, де зараз останки її родини – батька, матері і меншого братика...

Володимир Чистилін: Кому Путін під Харковом пам’ятник поставив

На Харківщині за особистої підтримки Путіна урочисто відкрили пам’ятник Олександру III. Цар не приховував своєї ненависті до українців, був ярим антисемітом, забороняв картини Рєпіна і Ге, цензурував Толстого і Достоєвського та зробив усе можливе, щоб поховати демократичні реформи свого батька.

Михайло Іллєнко: Проект "Параджанов"

Багато пліток розповідають про Параджанова, наче навмисно, щоб забулося саме це - він відмовився дублювати "Тіні забутих предків" російською. Хоча в СРСР це було обов'язковою умовою для всіх фільмів... Юрій Іллєнко подивився кіно "Параджанов" і розповідає про враження.

Павло Казарін: Викрадення Русі. Київ може відібрати у Москви своє справжнє ім'я

Якщо в українських еліт вистачить винахідливості, вони можуть поборотися з Кремлем за бренд "Київська Русь". Київська Русь - як "справжня європейська Русь" на противагу пізнішій азійській франшизі. (рос)

Володимир Гонський: Людина і нація: Іван Горбачевський та інші

Нам не завжди осягнути їхню жертовність в ім’я Вітчизни. Бо ми не прагнемо знати про них, відчувати їх, звітувати перед ними. Наші ЗМІ про таких не віщають, кіно і "тєлєк" показують бандитів, люмпен-політиканів, жлоботусовщиків та інший непотріб.

Володимир Чистилін: Про Юрія Шевельова. Спеціально для Добкіна

Якщо пересічні люди у світі знають Україну через братів Кличко чи Андрія Шевченка, то серед інтелектуальної еліти наша країна асоціюється саме з постаттю Шевельова. Того самого, якого чиновник Добкін через нестачу освіти назвав "фашистом".

Андреас Умланд: Чому ми так мало знаємо про правий екстремізм в Україні?

...ситуація загострюється тим, що політтехнологи ПР використовують протистояння нібито "фашистів" (проукраїнських етно-націоналістів) і нібито "антифашистів" (проросійських пан-націоналістів) як інструмент легітимації авторитарного режиму Януковича. (рос)

Богдан Червак: Чи є сучасна Україна правонаступницею УНР?

Настав час зробити те, на що очікувала делегація УНР, коли складала повноваження: схвалити закон щодо правонаступництва з УНР. Не менш важливе питання – доля державних символів УНР, які були передані Кравчуку. Їх немає у музеях і непомітно на заходах. Тоді де вони?

Арсен Зінченко: "Фашизм": 80 років на службі у режиму. Історія використання

У 1930-х роках Сталін використовував термін "фашизм", щоб знищувати своїх політичних опонентів. "З особливою силою закипає великий народний гнів проти троцькістсько-бухарінських, націоналістичних агентів фашизму".

Олесь Городецький: Звідки беруться міфи від ПР про "фашистів"

Стереотипи про українців-"колаборантів-ворогів-антисемітів" створювала радянська пропаганда. Усі ці звинувачення ретельно "легендувалися", підкріплювалися "історичними документами". І зараз це знову використовується для пропаганди.

Надія Калачова: Історична дискусія у ЗМІ: будувати ідентичність чи просто писати правду?

На Львівському медіафорумі українські та польські журналісти й редактори дискутували про користь та шкоду медійних дискусій про минуле. Чи треба героїзувати воєнну історію? Чи треба історію "олюднювати"? Чи треба дивитись на історію очима сусідів?

Володимир Шелухін: Як не опинитись у Країні ідіотів, або Дидактична історія замість трагедії

Значно простіше стати на шлях порозуміння, коли ти розгрібаєш власну історію. Не ту, що за тебе пишуть політики, а коли вивчаєш, звідки ти. Бо в багатьох сучасних українських родинах серед предків є ті, хто забирав зерно, й ті, в кого його забирали.

Любомир (Гузар): День пам'яті жертв політичних репресій. Утрачена нагода бути разом

На місці поховання десятків тисяч жертв, за яких ми молилися, мені спало на думку: а чи хтось молиться за творців великої трагедії? Чи молиться хтось за тих, хто підписував смертний вирок, хто завдавав смерть, хто її прикривав? Ці злочинці, по суті, більше нещасні, ніж їхні жертви.

Володимир Чистилін: "Хай нас саджають". Про день перепоховання Шевченка в СРСР

22 травня 1967 року міліція затримала кількох чоловіків та спробувала розігнати решту шанувальників Кобзаря. Але люди не скорилися. Близько 500 осіб рушили бульваром Шевченка і Хрещатиком до будинку ЦК КПУ. Вони ішли щільною колоною...

Григорій Ляхович: Як поховані політв'язні кучмівського режиму

Після приходу до влади Януковича ГПУ активно почала викликати на допити фігурантів "справи 9 березня 2001 року". Декого опитали, а дехто навіть не приймав виклики. Проте в ГПУ тим політв’язням, які відвідали їх, повідомили, що частина наших посправників уже померла...

Ярина Ясиневич: Первомай. Про парад 1 травня 1986 року

У свідомість обивателя, який жив в часи глибокого застою, затурканого міфами про "дикий Захід" і "велику перемогу пролетаріатy" раптом увірвалася логічна думка: танцюючий на кістках борців і втоптуючий в бруд поезії дисидентів режим виявився імпотентом.

Джон-Пол Химка: Коментар на чергову інтелектуальну крадіжку Вадима Колесниченка

Нехай пан Колесніченко вчиться критично переосмислювати минулі і сучасні практики свого середовища. Тоді радо дам йому дозвіл на передрук моїх робіт. А поки не прийде те свято, хай продовжує займатися інтелектуальним злодійством.

Володимир Чистилін: Війна пам’ятників. Тепер воюють із Сірком

Чи можна собі уявити, щоб у Москві знесли пам’ятник Юрію Довгорукому, чи у Лондоні адміралу Нельсону? Проте у Мерефі, що під Харковом, депутати від Партії Регіонів намагаються демонтувати символ власного міста – пам’ятник кошовому отаману війська Запорізького Іванові Сірку.

Віталій Уманець: І повіяв огонь новий... До річниці Холодноярської Республіки

5 квітня 1919 р. у Мотронинському монастирі було проголошено Холодноярську Республіку. Це місце стало осередком українського повстанського руху проти загарбників (німецьких окупантів, російських "білих" і "червоних" інтервентів), який очолювали брати Чучупаки.

Богдан Червак: Брак цивільної відваги

У Києві створено громадський комітет "Примирення між народами", який оприлюднив заяву про "Українсько-польське примирення". Комітет не стільки хоче розв’язати конкретну українсько-польську проблему, як закриває очі на реальність, зокрема події у Польщі, де агресивна риторика окремих польських чинників щодо України і українців не витримує жодної критики.