Цікаві факти з розвитку спорту в Україні

Так вже повелось, що спорт в Україні завжди був невід’ємною складовою життя. Спочатку, бути фізично розвиненим було необхідністю, викликаною численними боями. Проте, згодом пріоритети змінилися і люди почали займатися спортом для підтримки форми та покращення здоров’я.

Вже в кінці ХІХ століття жителі України ознайомилися з європейськими видами спорту. Серед командних видів спорту найулюбленішими стали регбі та футбол, а серед індивідуальних – фехтування, гімнастика та різноманітні види боротьби.

Згідно з деякими дослідниками, перше спортивне товариство – "Сокіл" –  було організоване вже в 1867 році у Львові. Знахідки підтверджують, що під фундамент першого спортивного комплексу "Сокола" було закладено два пергаменти, написані українською та польською мовами і священники з обох країн приймали участь у спеціальній відправі.

Загалом, на початку ХХ століття в Україні налічувалося 196 спортивних об’єднань, де більше 8 тисяч людей займалися активними видами спорту.

Крім того, за часів перебування в складі Російської імперії, в Україні також розпочинається історія розвитку ігор на удачу. У XVIII, XIX та на початку XX століть в Києві та Одесі успішно функціонують найбільші клуби, де можна було перекинутися в карти. Такі розваги в Україні переживають досить велику кількість заборон, як за часів Радянського Союзу, так і після здобуття незалежності. Незважаючи на це, цей вид гри залишається популярним і дотепер, особливо з появою безлічі можливостей прийняти участь у змаганнях онлайн. Так, в 2015 році в Києві відбувся перший український профільний конгрес, метою якого було визначення майбутніх шляхів та перспектив розвитку даного бізнесу в країні.

Участь українців у світовому олімпійському русі почалася ще в 1894 році, коли 56-річний український генерал Олексій Бутовський з с. Пятиборець на Полтавщині, став одним із засновників олімпійського руху.

В Україні народилось чимало прославлених спортсменів, проте деякі імена горять особливо яскраво, змушуючи повірити, що на цій планеті існують люди з надможливостями. Одне з таких імен – Іван Піддубний, який не програв жодного чемпіонату з греко-римської боротьби. Наполегливою працею та незламною волею він заробив собі прізвисько Залізний Іван, Руський Богатир та Чемпіон Чемпіонів.

Однією з найбільш знакових подій початку ХІХ століття стала І Всеросійська олімпіада, яка була проведена в 1913 році і присвячена відкриттю Всеросійської промислової виставки з нагоди 300-річчя царювання Романових. Перший стадіон спеціально для спортивних змагань було побудовано саме тоді. Трибуни були розраховані на 5 тисяч місць, а сам стадіон включав бігові доріжки та велотрек. До програми олімпіади входили: легка атлетика, марафонський біг, футбол, боротьба, підняття гир, фехтування, плавання, гімнастика, кінні змагання, вело- і мотогонки. Тоді ж, киянка Н. Попова встановила рекорд світу з бігу на 100 метрів – 13.1 секунди.

З 1917 року спостерігається значне піднесення розвитку українського спорту та фізичної культури. А саме, з 1921 року почали проводитися Всеукраїнські спартакіади, олімпіади та інші змагання. Переможці цих заходів пізніше брали участь у Всесоюзних змаганнях. Наприклад, збірна команда Української РСР посіла друге місце на спартакіаді 1928 року.

Варто згадати і такий героїчний епізод в історії українського спорту як "Матч смерті". Згідно з деякими даними, футболісти "Динамо", що залишалися в окупованому Києві організували команду "Старт" і провели серію переможних матчів з німецькими військовими. Деякі гравці були змушені заплатити за перемогу концтабором і розстрілом.

У післявоєнний період спорт в Україні продовжував розвиватися. В цей час численні українські спортсмени ставали переможцями європейських чемпіонатів, вигравали кубки світу та олімпійські медалі. Наприклад, з 1964 по 2012 рік гімнастка Лариса Латиніна була володаркою найбільшої кількості олімпійських нагород (18 медалей) за всю історію Олімпійських ігор.

Футбольна команда "Динамо" (Київ) виборола Кубок володарів кубків Європейських країн в 1975 та 1986 роках, а також Суперкубок Європи в 1975 році. Олег Блохін та Ігор Бєланов назавжди залишаться золотими іменами в історії українського футболу.

Олімпійський чемпіон, жердинник століття – Сергій Бубка, встановив 35 світових рекордів та здобув світову славу та визнання навіть після закінчення спортивної кар’єри.

Свої самостійні виступи на Олімпійських іграх українська збірна починає з 1994 року. Саму тоді фігуристка Оксана Баюл здобула першу золоту олімпійську медаль для незалежної України.

Сьогодні з’являється все більше нових українських спортсменів, які підкорюють світові вершини та змушують своїх співвітчизників радіти та пишатися ними. Тож вкрай необхідно підтримувати їх ініціативи та створювати благодатні умови для виховання майбутніх олімпійців.