Олексій Мустафін: Переклад з минулого. Codex Cumanicus - ключ до вітчизняної історії

11 липня 1303 року – особливий день в календарі кримської, та й української історії загалом. Адже саме ця – не по-середньовічному точна - дата зазначена на першій сторінці так званого Codex Cumanicus - або ж "Кипчацького кодексу" - унікальної збірки рукописних текстів з колекції венеційської бібліотеки Святого Марка.

: Звернення щодо знищення надгробка професора Богдана Лепкого

5 липня стало відомо, що на Раковицькому кладовищі в Кракові невідомі сплюндрували могилу українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого. Науковці Ягеллонського університету та українська академічна спільнота засудили акт вандалізму та закликали відновити барельєф та гідно вшанувати Богдана Лепкого. Публікуємо лист-звернення українською та польською мовами. Звернення відкрите для підписання.

Назар Косенко: Історичне значення державотворення 1941 року

85 років тому, 9 липня 1941-го, у Львові німецька служба безпеки (СД) заарештувала голову тимчасового національного уряду України – Українського державного правління Ярослава Стецька після його відмови згортати державотворчу діяльність. Ця подія ознаменувала собою початок придушення гітлерівцями започаткованого Актом 30 червня процесу відновлення Української держави.

Сергій Рябенко: Одинадцять ксьондзів, до двох тисяч поляків та один радянський агент: російська ІПСО, яка не "злетіла"?

Уранці 5 липня 2026 року керівник українського Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко повідомив у своєму телеграм-каналі, що російська ФСБ готує інформаційну операцію, спрямовану на розкол між Польщею та Україною. "Співробітники фсб рф, - йшлося у його дописі, - планують оприлюднити сфальсифіковані документи щодо подій Другої світової війни, а саме – Волинської трагедії на 5 липня, щоб спробувати підірвати українсько-польські відносини. Російські державні медіа мають задачу розносити цю історію".

Володимир Бірчак, Володимир Мороз: Протокол з діяльности "Орла" та виконання присуду смерти

Геноцид (згідно з Конвенцією ООН про запобігання злочину геноциду) — це умисні дії, вчинені зі спеціальним свідомим наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. Такого свідомого наміру в УПА не було. Навіть більше, за самочинні дії серйозно карали.

Володимир Бірчак: Наука проти штучного інтелекту у польсько-українських стосунках

Багато хто воює з червоно-чорним прапорцем на плечі поруч із синьо-жовтим. У всіх нас є позивні, що доволі часто ми й прізвищ не знаємо. У нас, у СОУ, є офіційне привітання "Слава Україні! Героям Слава!". Нашим маршем є "Зродились ми великої години", а молитвою і клятвою "Молитва українського націоналіста". І у мене заклик до розуміння та обережності. Адже для 300 тисяч українських військових вищеперелічені речі є – символами та прикладами. Будьте обережні, коли у гонитві за політичними балами починаєте очорнювати наші символи.

Олексій Мустафін: Саморобна держава. Саравак під владою князів з Британії

Останньою колонією, яка опинилася в складі тоді ще величезної Британської імперії, стало князівство Саравак, що знаходилося на острові Калімантан. Місцевий раджа вирішив зректися престолу та віддати під владу Сполученого Королівства усі свої володіння - в обмін на пожиттєву пенсію для себе та трьох своїх доньок – у 1946 році. Тобто, вже після того як метрополія підписала Атлантичну хартію і розпочався, так би мовити, протилежний процес, - деколонізації.

Володимир Бірчак: "Ця історія дорого коштуватиме Польщі в майбутньому", - професор Норман Дейвіс про культ УПА

Британський історик, професор Оксфордського університету й автор відомих історичних бестселерів "Європа. Історія" та "Боже ігрище: історія Польщі" Норман Дейвіс дав інтерв'ю для польського видання Onet Wiadomości. Журналістка Магдалена Рігамонті намагалася спровокувати історика, проте відповіді Дейвіса мудрі та виважені. Публікуємо найважливіші тези про польсько-український конфлікт із розмови, які відібрав та переклав український історик Володимир Бірчак.

Володимир Бірчак: Пужники. Без спекуляцій, перекручень та перебільшень

13 лютого 1945 року відбувся бій між одними вояками (УПА) та іншими вояками (самооборона, НКВД, стрибки). Чи могли загинути цивільні - могли. Але в основі це був бій між двома військовими підрозділами. Щодо кількості, то також є питання. Не понад 100, а 42 особи і то не факт, що це все внаслідок бою з УПА. Тобто, кількість - більше, ніж удвічі менша. І такі мікродослідження Другого польсько-українського конфлікту підважують канонічність польської цифри у "100 тисяч загиблих".

Світлана Каюк: Це вже смерть університетів чи тільки кінець історії?

Вчора в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова ліквідована кафедра історії України. Історичного факультету теж, судячи з усього, більше немає.

Микола Посівнич: "Нас розсудить залізо й кров": Львівський судовий процес Бандери і товаришів 25 травня – 26 червня 1936 р.

Чи має право народ якого окупували, нація позбавлена власної держави та піддану асиміляції, використовувати радикальні методи у визвольній боротьбі? Саме це питання стояло в центрі Львівського процесу 1936 року, де судили чільних діячів ОУН. "Нас розсудить залізо й кров" - ці слова Бандери, що пролунали на судовому процесі, стали символом безкомпромісної боротьби українського радикального руху проти польської окупації.

Остап Козак: Доля командира Легіону Українських Січових Стрільців Франца Кікаля після бою під Конюхами у липні 1917 року

48-річний підполковник австро-угорської армії Франц Кікаль командував Січовими Стрільцями у період із 17 березня до 1 липня 1917 року. За національністю він був чехом, родом із Нойбиджова (Богемія). У своїх спогадах стрільці характеризували Кікаля як вимогливого командира, що з повагою ставився до національних почуттів підлеглих.

Ігор Семиволос: Німецька колонія Блюменталь на Запоріжжі

Моя родина по бабусі походить із села Копані поблизу Оріхова. До війни ми їздили до села на цвинтар, на могили родичів. Живих нащадків бабусиного роду вже в селі не було. За цвинтарем, новим і старим, порослим чагарником, можна було побачити місцину, яка колись була великим німецьким селом Блюменталь. З дитинства я чув історії про співіснування українців та німців, далеко не завжди приязне.

Олексій Мустафін: Тойферрайх: Соціальний "експеримент" у Мюнстері XVI сторіччя

Любителям історії, які вперше потрапляють до вестфальського міста Мюнстер зазвичай демонструють дві його "візитівки". Будівлю ратуші, в якій представники Франції та Габсбургів в XVII сторіччі вели перемовини про укладання "загального миру", що згодом отримав назву Вестфальського. Та залізні клітки, вивішені на вежі церкви Святого Ламберта – на згадку про події XVI сторіччя, коли Мюнстер став місцем проведення своєрідного соціального експерименту.

Іван Монолатій: "Перед зльотом – вітання!" Коли саме загинув Дмитро Вітовський, і що він зробив за два дні до смерті? Архів ЗУНР у Римі розкриває таємниці

Після загибелі Дмитра Вітовського 4 серпня 1919 року внаслідок авіакатастрофи, тогочасні українські ЗМІ назвали його "першим героєм" в "отсім важнім моменті історії українського народу", а також твердили, що він, "рвався дальше до чинного оружного діла визволяти Україну з чужих кайдан. І тут знайшов смерть. Впав як герой на чужій, не своїй землі, а рідня історія запише Його імя золотими буквами поруч імен славних козацьких гетьманів".

Василь Зварич: Протест проти руйнування спадщини українсько-польського примирення

Кароль Навроцький фактично поставив під сумнів десятиліття копіткої праці, спрямованої на українсько-польське примирення та порозуміння. І це особливо прикро, адже процес примирення започаткували не політики, а люди, які безпосередньо пережили найтрагічніші сторінки нашої спільної історії.

Віктор Ющенко: Акт виняткової гідності

На знак глибокого протесту проти нинішньої політики Варшави, яка зневажає українську історію, та на знак абсолютної, непохитної солідарності з кожним нашим воїном і президентом України, я повертаю цей орден назад. Це не акт ненависті, а акт виняткової гідності.

Андрій Сибіга: Стратегічна помилка Президента Польщі, від якої виграє лише Москва

На тлі таких безрозсудних дій не бачу можливості зберігати надану мені в жовтні 2022 року високу державну нагороду Республіки Польща – Командорський хрест із зіркою Ордена "За заслуги перед Польщею". Невдовзі поверну його Польщі.

Ірина Ірчак: Рейтарська, 37. Нариси до історії, роздуми про сучасність

Будинок на Рейтарській, 37 стоїть за кілька хвилин ходи від Золотих воріт, у кварталі між Стрілецькою вулицею і Ярославовим валом. Зведений на місці садиби, він став новим домом для Київської повітової земської управи, що переїхала сюди з вулиці Трьохсвятительської у 1915 році.

Максим Майоров: Друга світова стала для Другої Речі Посполитої краш-тестом

Насправді польська "підпільна держава" та її екзильний уряд представляли перед Антигітлерівською коаліцією не колишню державу та її суспільство, а позбавлену державності польську етнічну націю – так само як це було ще під час Першої світової війни. У цьому сенсі АК навряд чи була кращою за "армію без держави" – УПА. І в жодне порівняння АК не йде з сучасними Силами оборони України, де немає етнічної сегрегації та ворожнечі і гідно представлені воїни усіх національних спільнот.