АНОНС: виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи»

Відвідувачі зможуть побачити особисті речі Івана Мазепи, дорогоцінні вклади на потреби церкви й освіти від гетьмана та його матері, особисті речі митрополита-реформатора Петра Могили та урядників київського магістрату, пергаментну грамоту-унікат про підпорядкування Київської митрополії Вселенському патріархові, гетьманський скарб XVII століття, сеймові конституції Речі Посполитої 1616 року, репліки Конституції Пилипа Орлика з російського державного архіву давніх актів та Національного архіву Швеції, а також багато інших артефактів

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

У Полтаві пам’ятник Петру І сховали під чорною плівкою

У Полтаві обмотали темною плівкою пам’ятник Петру І перед входом до музею Полтавської битви, його планують надалі помістити в експозицію

Коломацький переворот. Вибори Івана Мазепи

У всьому звинуватили гетьмана Івана Самойловича, засудили його і відправили разом з родиною у вигнання, а все майно конфіскували. Ініціатори змови проти Івана Самойловича і організатори цього катастрофічного походу отримали державні нагороди. У Національному архіві Швеції знайдені листи про ці історичні події. Ми надаємо повноцінні тексти німецькомовних джерел з перекладами українською

Ілля Рєпін: "Мазепу я не малюватиму"

Наприкінці ХІХ ‒ на початку ХХ ст. козацька тематика в живописі дістала широку популярність внаслідок поширення в історіографії та художній літературі того часу романтизованого образу козака, козацтва та загалом історії Запорозької Січі. Це буле далеке, героїчне та майже забуте минуле. Незважаючи на те, що деякі художники зверталися по консультації до тогочасних істориків-козакознавців, як-то Миколи Костомарова, Аполлона Скальковського, Дмитра Яворницького, мало хто з них переносив на свої полотна реальні події або портрети реальних постатей

У Державному архіві Швеції посилили охорону документів з історії України

Документи Державного архіву Швеції, що містять інформацію про українську історію, зокрема, про період Івана Мазепи та Пилипа Орлика, переміщені у сховище із додатковим захистом.

В Україні про Мазепу видали роман і готують за ним серіал

У Батурині Чернігівської області презентували книгу відомої дослідниці Гетьманщини, доктора історичних наук, професора Тетяни Таїрової "Мазепа. Хроніки православного шляхтича. Руїна", що стала першим художнім твором авторки.

Іван Мазепа на сторінках французької “Gazette” XVIII століття

В ці дні Україна вшановує пам’ять легендарного гетьмана Івана Мазепи. Внесу і свій маленький вклад. Розповім про джерело, яке досі маловідоме в Україні і не введене належним чином в науковий обіг, але багато зафіксувало про життя України, звитяги козаків, а також і про нашого героя – Івана Мазепу. Це французька газета “Gazette”.

У Батурині презентують відтворене “Мазепинське Євангеліє”

У Національному заповіднику “Гетьманська столиця” в Батурині відбудеться презентація факсимільного видання так званого “Мазепинського Євангелія” початку XVIII століття.

«Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія» вийшла онлайн

На онлайн-платформі Takflix вийшов останній фільм Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія»

Володимир Володько: Храм гетьмана та короля

Є на мапі України місця, що уособлюють собою точки біфуркації нашої історії. Саме там в певний момент відбуваються події, що змінюють майбутнє. Не надто часто вони залишають по собі видимі сліди, на які ми можемо поглянути крізь час. Більш ніж три століття тому на території сучасного села Дігтярівка на Чернігівщині сталася епохальна для України зустріч гетьмана Івана Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ. Нам дуже пощастило, що до наших днів зберігсянімий свідок тих подій – Покровська церква. Але чи житиме вона в майбутньому? Сьогодні це залежить від здатності світської та духовної влади захистити та відновити пам’ятку.

У Полтаві презентували проєкт про Мазепу

У Полтаві презентували виставковий проєкт та тематичну відеоекскурсію — «Мазепа. Karl XII. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди»

АНОНС: До Дня закоханих НМІУ підготував театралізовану екскурсію

14 лютого з нагоди «Дня закоханих» Національний музей історії України запрошує на театралізовану екскурсію з каганцями «Велике кохання видатних українців», яка розрахована на поціновувачів романтичних сторінок історії.

ПЦУ відновить храм XVIII століття

Православна Церква України започаткувала проєкт відбудови унікального храму на Чернігівщині, зведеного коштом гетьмана Івана Мазепи

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро