Державна архівна служба України презентувала унікальні документи до Дня пам'яті трагедії Бабиного Яру

До Дня пам'яті трагедії Бабиного Яру Державна архівна служба України презентувала унікальні документи Національного архівного фонду - списки загиблих у Бабиному Яру по Петрівському району міста Києва.

АНОНС: Відкриття Каменя спотикання на честь Праведника Бабиного Яру Петра Четверикова

23 вересня у Києві відбудеться церемонія відкриття Каменя спотикання на честь Праведника Бабиного Яру Петра Четверикова.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" очолила Анна Фурман

Генеральною директоркою Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" стала Анна Фурман, яка раніше керувала стратегічними напрямами організаціями.

АНОНС: Міжконфесійний молитовний захід на вшанування жертв Бабиного Яру

29 вересня — День пам'яті жертв Бабиного Яру.

Маргарита Яковлєва (Ормоцадзе): "Камені спотикання" повертаються у Київ

Меморіальні камені зазвичай встановлюють біля місць, де мешкали жертви катастрофи. Камені спотикання - це міжнародна ініціатива, яку започаткував німецький митець Гюнтер Демніг у 1993 році у Кельні. По Європі встановлено десятки тисяч таких меморіальних знаків.

Оживляючи пам’ять. Чому Національний заповідник "Бабин Яр" має вийти за межі некрополю чи музею

На плівці 1942 рік, за спинами усміхнених гітлерівських офіцерів – окупований Бахмут, за декілька днів – почнуться масові страти. У першу чергу вони торкнуться євреїв, але не тільки їх. Страчені будуть і ті, хто якимось чином провинився, не там перейшов дорогу, просто не сподобався патрулю. Колись люди, які не мали особистого досвіду російсько-української війни, так само дивитимуться на фото росіян у Бахмуті, Бучі, Маріуполі. І лише збережений нами контекст, збережена пам’ять не дадуть ввести глядачів в оману.

У Бельгії відкрилася виставка про Бабин Яр і російсько-українську війну

У Музеї, меморіальному та дослідницькому центрі Голокосту та прав людини Kazerne Dossin у місті Мехелен відкрилася виставка робіт української художниці Анни Звягінцевої Ground Shadows.

Документальну спадщину "Бабин Яр" включили до Міжнародного реєстру Програми "Пам’ять світу" ЮНЕСКО

У Бабиному Яру відбулася церемонія, присвячена включенню "Документальної спадщини "Бабин Яр" до Міжнародного реєстру Програми "Пам'ять світу" ЮНЕСКО.

У "Бабиному Яру" з’явиться кінотеатр, де показуватимуть документальні фільми

На території меморіалу "Бабин Яр" має з’явитися кінотеатр просто неба, який показуватиме документальні фільми.

Ілля Хржановський пішов з посади керівника Меморіального центру "Бабин Яр"

Російський режисер Ілля Хржановський більше не є художнім керівником Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Директором Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» призначили Олексія Макухіна

Максим Рабінович, який перебував на цій посаді з лютого 2022 року, залишається радником Голови Наглядової ради Натана Щаранського.

у США опублікували збірку віршів українських поетів про події у Бабиному Яру

У США вийшла друком антологія "Бабин Яр: Реакція українських поетів", де зібрані вірші українських поетів про події вересня 1941 року у Києві.

Форми меморіалізації визначних місць пам’яті

Меморіалізація покликана зберегти пам'ять про важливі події минулого, аби згуртувати сучасників довкола неї та сформувати спільне сприйняття минулого. Зазвичай підходи такої пам'яті, які домінують і нині, фокусуються на одній стороні конфлікту або ж на певній "бінарній опозиції": "свої – чужі", "жертви – злочинці", "герої – вороги". Загиблі подаються емпатійно як національні герої, мученики або жертви. При цьому знеособлюється їх індивідуальність і реальні історії приглушуються, а їх кривдники, вороги та злочинці дегуманізуються.
За такого підходу жертовність і смерть усіляко виправдовуються та героїзуються, а складні питання не порушуються ані в політичному, ані в публічному дискурсі