Спецпроект
Волинь 1943

Богдан Гудь: Волинь перед Волинню

Де шукати причини Волині-1943, у чому різниця між українсько-польським конфліктом у Галичині та на Волині та чи тільки УПА була "організатором" Волинської трагедії – "Локальній історії" розповів Богдан Гудь, доктор історичних наук, професор Львівського університету, автор книги "З історії етносоціальних конфліктів. Українці й поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ – першій половині ХХ ст." (польськомовний варіант – Ukraińcy i Polacy na Naddnieprzu, Wołyniu i w Galicji Wschodniej w XIX i pierwszej połowie XX wieku).

Сагринь '44: в пастці героїчного наративу

Я був у цьому селі незліченну кількість разів. Я розмовляв з його мешканцями. Перша думка, яка прийшла до мене під час спроби опису подій весни 1944 року: що Сагринь — це тривання і порядок, але також і руйнування цього порядку та складання в одне ціле в різних формах. Це історія інгеренції влади і боротьби за неї.

Волинь'43: майбутнє у лабіринтах минулого

Примирення з примусу – це шлях у нікуди. Односторонній “волинський нюрнбнерг” практично неможливий. Українці та поляки повинні пам’ятати, що після річниць антипольської акції буде наступний день і слід зважати на слова, аби не виявилося, що the day after розмова неможлива.

Сагринь. Злочин без терміну давнини

"Бандити мали за провідників двох хлопців-поляків, одному 14, а другому 12 літ. Обидва хлопці-поляки виховувалися в Яцюка, господаря-українця. Ці хлопці показали сховище, з якого бандити витягнули 9 осіб і вбили"…

Трагедія Гути Пеняцької очима радянських партизанів

Крутиков записав, що "День 23 лютого був днем ґрунтовної "святкової пиятики". Врешті-решт, вночі з 24-го на 25 лютого батальйон Кореневського і група Крутикова залишили Гуту Пеняцьку. Разом вони пішли на Кам’янку Струмилову з метою підірвати міст через річку Буг.

Володимир Бірчак: Як поляки закликали українців миритися

Мене досі вражає, що представники польського та українського підпілля, маючи ще дуже свіжі рани від конфлікту, робили спроби порозумітися, а також об’єднували свої сили для спільних акцій проти ворога – совєтів. Якщо вони змогли зробити це тоді, то чому політики зараз використовують цей конфлікт для заробляння політичних балів і конфронтації між двома нашими народами?

Павло Лоза: Кінець мандрів суперечливого пам’ятника жертвам волинської трагедії?

Раніше не було можливості побудувати його зокрема у Торуні та Команчі. Зараз депутати сільської ґміни Яроцин, що у Підкарпатському воєводстві, вирішили встановити його у себе. Йдеться про спірний пам’ятник «Волинській різні», на якому, серед іншого, зображено дитину на вилах або сім’ю, що стоїть у вогні.

Олександр Зінченко: Польща може не виконувати угоди з Україною?

Єдиним варіантом збереження обличчя і для прем'єра Гончарука і міністра Бородянського буде повідомлення польської сторони у понеділок, 22 вересня 2019 року про відновлення Польщею українських місць пам'яті, які були знищені польськими вандалами протягом 2014-2017 років.

Павло Богданович: Геноцид чи ліквідація агентів Гестапо?

Дві людини. Для кожної з них по дві версії подій. Одна версія - “геноцид”. Друга версія — ліквідація агентів Гестапо. Ми представимо два документи. Але таких документів збереглось набагато більше...

Поляки у радянських винищувальних батальйонах (весна 1944 – початок 1945 рр.)

«Дії винищувального батальйону розпалювали національну ворожнечу між українським і польським населенням, за що мирне населення охрестило батальйон «польською поліцією», – підсумував 5 грудня у доповідній на адресу секретаря ЦК КП(б)У Д. Коротченка в. о. прокурора УРСР С. Шугуров.

Паросля. Про що розповідають кримінальні справи?

Щороку 9 лютого у Польщі згадують вбивство мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Ця подія, що сталася узимку 1943 року, у сучасній польській історіографії вважається одним з перших епізодів польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни.

Суперечки з поляками про минуле: необхідне перезавантаження!

Упередження лишаються глибоко вкоріненими в академічних і журналістських працях. Однак заради чесного обговорення трагічного минулого польсько-українських відносин їх слід позбутися. Перегляд підходів до написання польсько-української історії вже давно назрів.

"Польська міліція" на службі "других Совєтів"

Хоча польській міліції вчиняти слідчі дії заборонялося, її працівники, часто "в парі" з підрозділами Червоної Армії, Внутрішніх військ НКВД і навіть винищувальних груп, активно долучалися до боротьби з українським визвольним рухом. Типовим "форматом" співпраці були так звані акції та ревізії. Міліціонери, задіяні в них, могли заарештовувати тих, хто вважався "політично неблагонадійним".
Про проект

Проект "Пам’ятаймо Волинь" задуманий як майданчик для діалогу: не для суперечок і взаємних звинувачень, а саме для обміну думок, інформації, обміну "історичними правдами". Чужу правду буває важко прийняти. Але її треба прийняти.

Про інтернет-сторінку "Пам'ятаймо Волинь"

Проект був задуманий саме до 70-ї річниці Волинської трагедії.  Але влітку 2013 року, стало ясно: у розгаряченій сварками суспільній думці не знайдеться місця для зваженого діалогу. Саме тоді було прийняте рішення відкласти старт цього проекту до того моменту, коли пристрасті дещо вгамуються.  

У минулорічній метушні і скандалах загубилося найголовніше, що могло поєднати, примирити два народи: усі жертви наші. 

Водночас, і для поляків, і для українців однаково важливо зрозуміти усю повноту причин, що призвели до людиновбивства. 

Стереотипи і міфи щодо Волинської трагедії є і в польській, і в українській суспільній думці. Їх подолання є спільним завданням як для польських, так і для українських істориків.

"Кожна сторона має свою правду про кожну з подій, про кожний з епізодів історії. То добре, що щоразу частіше повторюються спроби всебічного осмислення тих трагічних подій" - писав професор Богдан Осадчук у статті "Модель пробачення", яку "Газета Виборча" опублікувала у жовтні 1995 року.

"У інтересах наших націй лежить нормалізація стосунків, що вимагає говорити правду прямо в очі – цілу правду. Але тільки правду" - писав Єжи Гедройць у квітні 1976 року до українського публіциста Івана Кедрина-Рудницького. 

Рецепт примирення простий. Назвати злочинців злочинцями. Згадати їх жертв по іменах. Встановити хрести над загубленими колись могилами. Пробачити все, але нічого не забувати. Усі жертви – наші!

Проект "Пам’ятаймо Волинь" містить насамперед науково-популярні та документальні публікації. Зокрема "Історична правда" дякує Польському інституту у Києві за можливість публікації низки матеріалів, підготовлених цією установою у циклі "Волинь. Говорять історики".

Завантажити матеріали за темою (12,2 мб, PDF)

Водночас до спеціального проекту "Пам’ятаймо Волинь" зібрані усі матеріали, що виходили за темою "Волинська трагедія" та які мають як науково-популярний, інформаційний, так і полемічний характер. У зв’язку з цим наголошуємо, що позиція авторів не є відображенням редакційної позиції "Історичної правди". 

Зауваження і пропозиції редакція "Історичної правди"  запрошує надсилати на електронну адресу istpravda@gmail.com  

Відповідальним редактором проекту є  Олександр Зінченко.

Детальніше про проектЗгорнути