Павло Скоропадський здійснив офіційний візит до Німеччини в першій половині вересня 1918 року. Його детально, ледве не погодинно описав гетьман у своїх спогадах. Запрошення виходило від самого імператора Вільгельма ІІ.

Нові документи з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України розкривають малодосліджені сторінки із життя та діяльності гетьмана України Павла Скоропадського і ступінь зацікавленості його особою й загалом гетьманським рухом в еміграції органів ГПУ/НКВД/НКГБ у 1920–1940 роках. Нарівні з раніше розсекреченими й оприлюдненими СЗРУ матеріалами це дає змогу напередодні відзначення 150-річчя від дня народження Павла Скоропадського, яке відзначається 15 травня, зрозуміти, чому він становив таку небезпеку для московської більшовицької влади

Цей документ є критикою перших кроків гетьмана Скоропадського. По-суті ці думки Міхновського прояснюють чому він тоді не став прем’єр-міністром Української Держави. Чому Скоропадського врешті-решт винесли, – бо не послухав Міхновського. Цей документ підписали усі праві українські партії, які водночас створили основу Українського Національно-Державного Союзу

Кримська делегація оселилася у готелі «Франсуа» на розі Володимирської та Фундуклеївської (нині – Богдана Хмельницького), її очільник Алєксандр Ахматовіч поводився у Києві рішуче, роздаючи направо і наліво інтерв’ю і випромінюючи упевненість у позитивному фіналі перемовин

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

На початку травня 1918 року Гетьман Павло Скоропадський розпорядився створити Міністерство народного здоров’я та опіки. В УНР часів Центральної Ради такого міністерства не було. Медико-санітарна справа раніше перебувала у відомстві Міністерства внутрішніх справ, а потім окремого департаменту при уряді

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.