Про проект

"Історична Правда" - онлайнове суспільно-історичне, науково-популярне видання. Інтернет-адреса - http://www.istpravda.com.ua. Є дочірнім проектом «Української правди», базує свою діяльність на засадах її редакційної політики.

Ми відкриті для всіх компетентних точок зору і думок, не друкуємо замовних текстів, не беремо участі у партійних і виборчих кампаніях, але залишаємо за собою право мати власну точку зору з приводу всіх подій, людей та явищ сьогодні та вчора.

Пишемо передусім про історію України та українців, росіян, поляків, євреїв, кримських татар, інших етносів, доля яких пов'язана з нашою країною. Від стародавніх часів до сьогодення. Але акцент, фокус - на політичній історії ХХ століття: боротьба за державність, людські права, науково-технічний прогрес, тоталітарні проекти та експерименти, людські долі.

Апелюємо до читачів, стимулюючи їх сканувати родинні архіви, писати сімейні історії, заглиблюватися в генеалогію, історію свого міста, села, краю.

"Історична Правда" - майданчик для наукових і публіцистичних дискусій навколо історичної політики та політики пам'яті. Джерело новин (коротких інформацій), аналітичних статей, інтерв'ю, рецензій та оглядів книжок, анонсів про всі події, пов'язані з тематикою сайту, сховище артефактів. Дайджест тематичних публікацій - що дозволить не пропустити важливі та цікаві статті вчених, журналістів у паперових та онлайнових ЗМІ.

Співпрацюємо з вузами, академічними установами, «Меморіалом», Харківською правозахисною групою, посольствами та громадськими інституціями країн Східної Європи, бібліотеками та архівами, з видавництвами «Дух і літера», «Критика», низкою популярних видань.

Рубрики сайту:

- ТЕКСТИ - публіцистичні та наукові статті;

- КОРОТКО - новини, анонси;

- КНИЖКИ - рецензії та огляди, інформація про цікаві видання з історичної та суміжних тематик;

- КОЛОНКИ - авторські погляди авторитетних науковців, громадських діячів і журналістів;

- ДАЙДЖЕСТ - колекція цікавих і важливих публікацій з онлайнових і офлайнових медіа;

- ІНТЕРВ'Ю - пряма мова науковців, істориків та учасників історичних подій;

- СТУДІЇ - наукові роботи, виступи на наукових конференціях тощо;

- ЕКСКУРСІЇ - подорожі історичними місцями, поєднання репортажності та наукової популярності, багато фото, графіки, інших ілюстрацій;

- БЛОГОСФЕРА - найцікавіше з історичних блогів (зі збереженням стилістики і мови авторів);

- АРТЕФАКТИ - фотографії, малюнки, самвидав, карти, театральні плакати і виборчі листівки, рідкісні книжкові, газетні та журнальні обкладинки, поштівки, марки, автографи видатних людей, монети та інші раритети, зокрема й ті, які зберігаються в приватних колекціях і родинних архівах;

- ВІДЕО - коментарі та розповіді істориків, фрагменти документальних зйомок, кінофільмів, сюжетів тощо. 

Також передбачено пошук по сайту, RSS-підписка, трохи згодом налаштуємо трансляцію в Facebook, Twitter.

З часом плануємо вийти в офлайн - тематичні круглі столи, «датські виставки», презентації профільних видань тощо.

Спробуємо створити навколо себе середовище небайдужих, громадянсько-активних людей.

Приєднуйтесь!

Вахтанг КІПІАНІ, головний редактор

Павло СОЛОДЬКО, редактор

Контакт - istpravda@gmail.com

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.