Про проект

"Історична Правда" - онлайнове суспільно-історичне, науково-популярне видання. Інтернет-адреса - http://www.istpravda.com.ua. Є дочірнім проектом «Української правди», базує свою діяльність на засадах її редакційної політики.

Ми відкриті для всіх компетентних точок зору і думок, не друкуємо замовних текстів, не беремо участі у партійних і виборчих кампаніях, але залишаємо за собою право мати власну точку зору з приводу всіх подій, людей та явищ сьогодні та вчора.

Пишемо передусім про історію України та українців, росіян, поляків, євреїв, кримських татар, інших етносів, доля яких пов'язана з нашою країною. Від стародавніх часів до сьогодення. Але акцент, фокус - на політичній історії ХХ століття: боротьба за державність, людські права, науково-технічний прогрес, тоталітарні проекти та експерименти, людські долі.

Апелюємо до читачів, стимулюючи їх сканувати родинні архіви, писати сімейні історії, заглиблюватися в генеалогію, історію свого міста, села, краю.

"Історична Правда" - майданчик для наукових і публіцистичних дискусій навколо історичної політики та політики пам'яті. Джерело новин (коротких інформацій), аналітичних статей, інтерв'ю, рецензій та оглядів книжок, анонсів про всі події, пов'язані з тематикою сайту, сховище артефактів. Дайджест тематичних публікацій - що дозволить не пропустити важливі та цікаві статті вчених, журналістів у паперових та онлайнових ЗМІ.

Співпрацюємо з вузами, академічними установами, «Меморіалом», Харківською правозахисною групою, посольствами та громадськими інституціями країн Східної Європи, бібліотеками та архівами, з видавництвами «Дух і літера», «Критика», низкою популярних видань.

Рубрики сайту:

- ТЕКСТИ - публіцистичні та наукові статті;

- КОРОТКО - новини, анонси;

- КНИЖКИ - рецензії та огляди, інформація про цікаві видання з історичної та суміжних тематик;

- КОЛОНКИ - авторські погляди авторитетних науковців, громадських діячів і журналістів;

- ДАЙДЖЕСТ - колекція цікавих і важливих публікацій з онлайнових і офлайнових медіа;

- ІНТЕРВ'Ю - пряма мова науковців, істориків та учасників історичних подій;

- СТУДІЇ - наукові роботи, виступи на наукових конференціях тощо;

- ЕКСКУРСІЇ - подорожі історичними місцями, поєднання репортажності та наукової популярності, багато фото, графіки, інших ілюстрацій;

- БЛОГОСФЕРА - найцікавіше з історичних блогів (зі збереженням стилістики і мови авторів);

- АРТЕФАКТИ - фотографії, малюнки, самвидав, карти, театральні плакати і виборчі листівки, рідкісні книжкові, газетні та журнальні обкладинки, поштівки, марки, автографи видатних людей, монети та інші раритети, зокрема й ті, які зберігаються в приватних колекціях і родинних архівах;

- ВІДЕО - коментарі та розповіді істориків, фрагменти документальних зйомок, кінофільмів, сюжетів тощо. 

Також передбачено пошук по сайту, RSS-підписка, трохи згодом налаштуємо трансляцію в Facebook, Twitter.

З часом плануємо вийти в офлайн - тематичні круглі столи, «датські виставки», презентації профільних видань тощо.

Спробуємо створити навколо себе середовище небайдужих, громадянсько-активних людей.

Приєднуйтесь!

Вахтанг КІПІАНІ, головний редактор

Павло СОЛОДЬКО, редактор

Контакт - istpravda@gmail.com

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.