Весна 1917 року була періодом чисельних мітингів та демонстрацій. Одного разу осередки російських партій та організацій провели в Туапсе "Всеросійський селянський день". Українці взяли у ньому участь з трьома прапорами – два синьо-жовтих та один червоний із написом "Нехай живе Вільна Україна в Російській демократичній федеративній республіці". А на вечірньому концерті у народному домі після півтора десятка російських водевілів виступив український хор і заспівав серед іншого "Ще не вмерла Україна".

150 років тому, 17 березня 1876 року народився Вадим Щербаківський – український учений, який залишив глибокий слід в археології, етнографії, мистецтвознавстві та музейній справі. Був одним із фундаторів Національного музею у Львові, працював над створенням музеїв у Полтаві та активно долучався до збереження нашої культурної спадщини. У 1917 році його обрали комісаром Української Народної Республіки з охорони пам’яток.

Петро Болбачан, Василь Вишиваний, Всеволод Петрів - люди-легенди на одному фото разом. На світлині - 22 травня 1918 року, урочисте прийняття з нагоди зустрічі над Дніпром двох гілок століттями розірваного народу. Добровольців УСС та Запорозької дивізії у сучасній Запорізькій області.

8 лютого 1896 року на Полтавщині народився Василь Бутенко (Хмурий) – військовий діяч Української Народної Республіки (УНР), соратник Симона Петлюри, журналіст, мистецтвознавець, театральний оглядач, один із перших вітчизняних дослідників авангардного мистецтва, жертва кремлівського російсько-комуністичного терору.

Кирило Миколайчук – сподвижник Кошиця, Леонтовича та Стеценка. І це він, зокрема, поніс "Щедрика" у світ. Про нього немає ані довідки у Вікіпедії, ані світлини у публічному доступі. А чоловік десятки років розвивав у Парижі українську хорову культуру, хоч самому доводилось працювати на фабриці. Свої невеликі заощадження інвестував в підтримку української справи.

Начальник Генерального штабу УНР та Української держави починав з "Оборони України" – таємної бойової організації українських самостійників. Кадровий офіцер і георгіївський кавалер. Очільник українізації частин Румунського фронту в першу світову. Член Центральної ради та Українського генерального військового комітету. Заступник першого начальника Генштабу УНР, начальник Генштабу, зокрема в Українській державі Скоропадського. Очільник військового штабу гетьманського руху під час Другої світової війни.