А. Королівський: Аркадій Животко: чужий в Росії, забутий в Україні

Про нього не знають ані харків’яни, ані мешканці Кам’янця -Подільського, Києва, Ужгорода, що в їх містах жив і працював патріот і журналіст Аркадій Животко. Росія захоплює нашу історію, наші землі. Чому б нам не дати гарну відповідь вшануванням хоча б меморіальною дошкою Людини з крайньої межі етнічно українських земель?

Юрій Юзич: Холодноярська Конституція України

Багато років історики намагались з’ясувати – хто був автором проєкту документу УНР під назвою: Начерк проєкту державного законоладу для «Української Трудової Республіки». У 1996 році історик та політолог Василь Яблонський опублікував текст цього проєкту конституції України, зазначивши, що автором був «Остап Галичанський». Опісля стало відомо, що за цим псевдонімом криється правник Остап Копцюх. Доля автора холодноярського проєкту конституції УНР досі вважалась невідомою.

АНОНС: Лекція Тараса Гончарука "Їм немає меморіальних дошок в Одесі: діячі УНР 1917-1921 рр."

6 червня відбудеться онлайн-лекція історика Тараса Гончарука "Їм немає меморіальних дошок в Одесі: діячі УНР 1917-1921 рр.".

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Віднайдено могилу полковника Армії УНР Івана Дубового

У Франції віднайшли могилу полковника Армії УНР Івана Дубового.

Юрій Юзич: Бойові командири Армії УНР з Куп’янська

Щонайменше троє уродженців Куп’янська більше 100 років тому воювали за Україну старшинами в складі Запорозького корпусу Петра Болбочана. Усі троє мали первинне офіцерське звання, але командували сотнями запорожців.

Юрій Юзич: Бунчужна Катерина Забілло

Катерина Забілло - ймовірно наймолодша дівчина-сержант в історії українського війська. У 15 років пішла воювати на фронт, противлячись волі батьків, які хотіли видати її заміж за нелюбого підстаркуватого чоловіка.
Досі про Катерину в українських енциклопедіях було лише кілька речень. І не було світлини… Як і належало дружині українського розвідника, який працював щонайменше із чотирма розвідками – дружніми та ворожими.

Владислав Пилипенко: Сумщина у вогні: опір більшовикам у вересні 1918 року

Цинічність ворога у відношенні до цивільного населення та все частіші напади російських ДРГ на північний кордон нашої держави спонукали мене звернутися до схожих випадків майже 100 років тому. Якщо бути точним, подій вересня 1918 року на Північно-Східному прикордонні Української Держави.

Державі передали архів президента УНР у екзилі Миколи Плав’юка

У Києві відбулася презентація нового надходження документів президента Української Народної Республіки в екзилі Миколи Плав'юка.

АНОНС: Презентація путівника "Київські адреси української революції 1917–1921"

Презентація путівника "Київські адреси української революції 1917–1921" відбудеться 21 січня у музеї Михайла Грушевського у Києві.

Олена Мокроусова: Як Міністерство освіти і Центральна Рада за цінну нерухомість в центрі міста боролися

Одні вважають, що будівля у Києві, зведена Павлом Альошиним на початку 1910-х - це Будинок Педагогічного музею, в якому містилася Центральна Рада. Інші впевнені, що на Володимирській, 57 стоїть Будинок Центральної Ради. Якщо ви думаєте, що це протистояння - справа наших складних часів, то помиляєтеся. Тому що цінну нерухомість завзято ділили ще у 1917-1919 роках.

АНОНС: Презентація книги "160 днів Української Народної Республіки"

16 січня у Києві редактор "Історичної правди", директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства Віталій Скальський презентуватиме книгу "160 днів Української Народної Республіки".

У Харкові пропонують перейменувати вулицю і провулки на честь сотника армії УНР

Харківська "Спілка ветеранів АТО" звернулася до Харківського міського голови Ігоря Терехова із пропозицією перейменувати п'ять топонімів на честь сотника армії УНР Олекси Костюченка.