Спецпроект

АНОНС: У Києві дискутуватимуть про образ жінки в радянській пропаганді під час Голодомору

У рамках програми "Seminarium" відбудеться чергове засідання на тему "Жінки в колгоспах – велика сила": пропаганда і реальний жіночий досвід у часи Голодомору".

Радянська пропаганда традиційно концептувала жіночий історичний досвід 1930-х рр. у образах міцних і радісних селянок-трудівниць.

На тлі ушанування трагедії Голодомору 1932 – 1933 рр. у комеморативних практиках сучасної України, публіцистичних і навіть наукових публікаціях ствердився образ Жінки як уособлення трагедії цілої української нації. Поволі в суспільній свідомості практично сформувалася йзакріпилася стійка асоціація поміж двома поняттями – жінка і жертва.

І хоча українські жінки в часи сталінської "революції згори" та Голодомору зазнавали неймовірних труднощів і невимовних страждань, чи варто представляти жіночий історичний досвід цієї доби виключно в образах страждань і втрат?

Чи може варто також пам’ятати і знати про різні прояви дієздатності жінок у драматичних обставинах боротьби за Гідність і Життя?

 

Питання до обговорення:

-       Чи можнаговорити про гендерний вимір Великого Голоду?

-       Що ми знажмо про жіночі методи протидії насильницькій експропріації майна та жіночі стратегії виживання в умовах Голодомору?

-       Як конструювався в 1930-ті рр. офіційний образ "жінки-суспільниці, жінки-трудівниці"?

Про це та інше важливе – від відомих істориків, дослідниць гендерної історії України Оксани Кісь і Ольги Лабур на черговому засіданні програми Semіnarium, на Грушевського 4, у Києві. Запрошуємо! Буде цікаво

Четвер, 23 березня, 15.00

Місце: конференц-зала Інституту історії України НАН України, ауд. 615, 6-й поверх (Київ, вул. Грушевського, 4).

Організатори:  Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору, Інститут історії України НАН України. 

Вхід вільний.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.