Одеські депутати ще раз перейменували декомунізовані вулиці

Депутати Одеської міської ради на сесії ухвалили рішення відмінити перейменування топонімів, здійсненого в рамках декомунізації.

Проект рішення до порядку денного вніс голосом депутат Олег Бриндак, а частина депутатів узагалі не отримала списку нових назв, тож голосувала наосліп, передає "Думская".

"Ідучи, реформатори підклали бомбу, яка днями вибунула – Мін’юст зареєстрував нові назви від Саакашвілі. Однак там було допущено ряд помилок – деякі вулиці взагалі не існують, а деякі вже були до того часу перейменовані за ініціативою нашої топонімічної комісії в ході виконання закону про декомунізацію", –  зазначив Олег Бриндак. І додав:

"Ми вважаємо, що називати вулиці потрібно іменами тих людей, які жили й працювали в Одесі, наприклад іменем Бориса Литвака чи Героя Радянського Союзу Жученка, а не імператора Габсбурга".

Проект рішення підтримало 46 депутатів. Нові назви вулиць наразі невідомі.  

У мережі "Фейсбук" опублікували список поіменного голосування за це рішення:

Чинний голова ОДА Максим Степанов назвав голосування за перейменування в міськраді провокацією напередодні трагідчних подій 2 травня.

"Так, в минулорічному варіанті є неоднозначні моменти, які небхідно було обговорювати з жителями і обов'язково провести громадські слухання. Але те, що сталося вчора – це провокація", – написав Степанов у себе на "Фейсбуці".

"Візьмемо пані Терешкову. Так, вона стала першою жінкою космонавтом в 1963 році. Але ж це не все, з чим пов'язане життя Терешкової! У депутатів міськради ж не настільки коротка пам'ять, сподіваюся, щоб забути про те, що та ж пані Терешкова, як депутат Держдуми РФ, в 2014 році проголосувала за анексію Криму...Так чию пам'ять вирішили увічнити? Чи пам'ятають вони, депутатами якої країни вони є? Сподіваюся, це якесь запаморочення чи ще щось, але аж ніяк не зважене рішення!", – зазначив Степанов. 

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович зазначив, що повернення комуністичних назв є незаконним і може тягнути за собою кримінальну відповідальність:

Натомість народний депутат від Опозиційного блоку Микола Скорик розкритикував реакцію УІНП і перейменування комуністичних назв уцілому:

"Це бездумна декомунізація, коли намагаються обнулити таких історичних особистостей, як маршал Перемоги Георгій Жуков чи перша жінка-космонавт Валентина Терекова", – сказав він.

Нагадаємо, в травні 2016 року тодішній голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі своїм розпорядженням перейменував 56 вулиць і провулків Одеси.

Проспект Маршала Жукова став проспектом Небесної Сотні, вулиця Червоних Зір – Бернардацці (архітектора), Дніпропетровська дорога – вул. Семена Палія, вулиця Бєлінського – Леонтовича, Островського – Івана Мазепи, Фурманова – Дмитра Донцова, Героїв Сталінграда – Героїв оборони Одеси, а Піонерський провулок – Ліверпульським (на честь міста-побратима).

Вул. Ярослава Галана стала вул. Романа Шухевича, а провулок Богданова – провулком ерцгерцога Австро-Угорщини Вільгельма Габсбурга (він же Василь Вишиваний).

Частину номерних Чапаєвських провулків губернатор перейменував на честь жителів області, загиблих на фронті: Володимира Терещенка, Олега Андрійця, Боиса Кіфоренка,Ігоря Кисельова й Олега Стороженка.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.