Спецпроект

АНОНС: Музей Грушевського в Києві відкриє інсталяцію "Під наглядом"

18 травня в рамках проекту "Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване" Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві відкриє проект-інсталяцію "Під наглядом".

Одною зі сторінок історії СРСР був постійний нагляд органів ГПУ-НКВД-КГБ за тисячами його громадян, який відбувався на тлі боротьби за "нову радянську людину".

Але чи можливо осягнути, наскільки це охоплювало всі сфери життя? Сексоти були в кожній установі. Ними могли виявитися також друзі, учні, сусіди. Вони слухали й записували кожне слово, ховаючи своє справжнє обличчя.

 

Чи комфортно почував себе Михайло Грушевський, перебуваючи під наглядом 3912 днів свого життя  з моменту повернення з еміграції до останнього дня.

Він знав: за кожним його кроком ретельно стежать. Заведена на нього справа-формуляр не була закрита навіть у день поховання. Захована в архівних мурах, замовчувана, лише нещодавно вона стала доступна дослідникам.

Справа-формуляр на Михайла Грушевського складається з понад 3000 аркушів, містить тисячі агентурних записок, перлюстрованої особистої кореспонденції та доносів.

Як виглядав видатний український історик в очах секретних агентів ГПУ? Щоб дізнатись про це, ознайомтесь з нашим проектом-інсталяцією "Під наглядом", який триватиме до кінця травня 2017 р.

Четвер, 18 травня, 18.00.

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (м. Київ, вул. Паньківська, 9).

Вхід вільний.

Інсталяцію можна переглянути до кінця травня з 10:00 до 17:00 щотижня з вівторка по неділю. 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.