Спецпроект

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Депутат Сейму Міхал Камінський надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі у справі подання Люблінського воєводи Пшемислава Чарнека до прокуратури на учасника недільних врочистостей у Сагрині д-ра Григорія Купріяновича.

Про це повідомляє "Наше слово".

У своєму зверненні до прем’єр-міністра Матеуша Моравецького депутат запитує, чи "вшанування та засудження вбивств, скоєних проти громадян Республіки Польща української національності та православної віри польським підпіллям, які 2007 року однозначно засудив президент Лех Качиньський, є злочином з точки зору польського уряду?".

"Чи витівка пана Чарнека є також виявом його шовіністичної істерії?" – продовжує в документі Камінський.

 

Депутата зазначив: він шокований тим, що дії представника уряду, яким є воєвода, мали місце під час 80-річчя "ганебної так званої "полонізаційної акції", яка полягала у масовому знищенні православної церкви польським урядом протягом 1938 року на території нинішнього Люблінського воєводства".

"У той же час я нагадую Вам, що покійний президент Лех Качиньський не тільки засудив цю акцію в офіційній промові, але й прийняв офіційний патронат над церемоніями, присвяченими цій чорній сторінці нашої історії", – завершив своє звернення до прем’єр-міністра Міхал Камінський.

Нагадаємо, 9 липня, Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек заявив на прес-конференції, що подасть у прокуратуру скаргу на Григорія Купріановича. П. Чарнек зазначив, що думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та недільна доповідь на цвинтарі, у якій голова Українського товариства прирівняв убивство у Сагрині з "убивством 130 тис. поляків на Волині", однозначно є порушенням закону.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.