На цвинтарі орлят у Львові розкрили фігури левів

Міська влада Львова зняла дерев'яні щити з фігур левів на цвинтарі орлят, що були встановлені польським міністерством культури без узгодження з Україною

Про це у п'ятницю, 20 травня, повідомив мер Львова Андрій Садовий.

"Багато чого в історії було між українцями та поляками. Могили наших предків по обидва боки кордону є свідками конфліктів і взаємних кривд. І хоча це давні справи, часто вони ставали на перепоні взаєморозумінню. А наш спільний ворог ще й вдало підливав олії до вогню.

Ця війна показала хто друг, а хто ворог. Нехай ці леви на Польських військових похованнях у Львові, які свого часу були об'єктом суперечки та стояли закритими, стануть кроком до остаточного взаємного прощення за минулі кривди", – написав Садовий.

"Цвинтар орлят" - польський військовий меморіал на Личаківському кладовищі у Львові, збудований протягом 1926-1939 рр. Тут поховані учасники боїв проти ЗУНР (1918–1919) та проти більшовиків (1920).

Дві скульптури левів на меморіальному комплексі "Цвинтар орлят" стерегли вхід на цвинтар з південного боку. Один із них мав на щиті напис "Завжди вірний", інший – "Тобі, Польщо". На одному із щитів був зображений герб Польщі, на іншому – герб Львова. Зараз на обидвох щитах зображений герб Львова.

Скульптури з цвинтаря прибрала радянська влада у 70-х роках минулого століття. У 2015 році їх повернули на місце, але це відразу спровокувало політичний скандал, оскільки левів перевезли за ініціативи польського міністерства культури без погодження з українською владою. В результаті скульптури вирішили не демонтувати, а просто закрили дерев'яними щитами.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.