Палац графів Шенборнів на Закарпатті внесуть до Держреєстру нерухомих пам’яток

У Закарпатській області прокуратура домоглася внесення Палацу графів Шенборнів до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, ухвалена Верховним Судом постанова вже набула чинності та не може бути оскаржена

Про це Офіс генерального прокурора повідомляє у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Влітку 2021 року Мукачівська окружна прокуратура звернулася з позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду з метою збереження культурної спадщини.

На той час позовні вимоги прокурора були задоволені в повному обсязі, бездіяльність органу місцевого самоврядування в частині невиконання вимог законодавства щодо виготовлення облікової документації на об'єкт суд визнав протиправною та зобов'язав селищну раду зробити все необхідне.

Тоді ж була задоволена вимога щодо подання пропозицій про внесення Палацу графів Шенборнів до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, однак за апеляційною скаргою відповідача Восьмий апеляційний адміністративний суд це рішення скасував. Натомість була прийнята нова постанова з відмовою в задоволенні позову.

"Послідовно відстоюючи свою позицію, обласна прокуратура звернулася зі скаргою до Верховного Суду. Постанову скасовано, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду залишив у силі. Постанова вже набрала законної сили та не підлягає оскарженню", — зазначили в Офісі генпрокурора.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.