Палац графів Шенборнів на Закарпатті внесуть до Держреєстру нерухомих пам’яток

У Закарпатській області прокуратура домоглася внесення Палацу графів Шенборнів до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, ухвалена Верховним Судом постанова вже набула чинності та не може бути оскаржена

Про це Офіс генерального прокурора повідомляє у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Влітку 2021 року Мукачівська окружна прокуратура звернулася з позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду з метою збереження культурної спадщини.

На той час позовні вимоги прокурора були задоволені в повному обсязі, бездіяльність органу місцевого самоврядування в частині невиконання вимог законодавства щодо виготовлення облікової документації на об'єкт суд визнав протиправною та зобов'язав селищну раду зробити все необхідне.

Тоді ж була задоволена вимога щодо подання пропозицій про внесення Палацу графів Шенборнів до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, однак за апеляційною скаргою відповідача Восьмий апеляційний адміністративний суд це рішення скасував. Натомість була прийнята нова постанова з відмовою в задоволенні позову.

"Послідовно відстоюючи свою позицію, обласна прокуратура звернулася зі скаргою до Верховного Суду. Постанову скасовано, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду залишив у силі. Постанова вже набрала законної сили та не підлягає оскарженню", — зазначили в Офісі генпрокурора.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.