Скільки вулиць декомунізували та дерусифікували у Києві

Загалом від 2014 року у столиці було перейменовано близько 500 вулиць, чимало з них — упродовж 2022-го

Про це йдеться на сайті texty.org.ua.

Дерусифікація і, як наслідок, українізація символічного простору наповнює топоніми Києва правильними сенсами. 

Проспект Воззʼєднання (Радянський Союз протиставляв ідею воззʼєдання України у складі РФ ідеї Української Незалежності) тепер названо проспектом Соборності. 

Повʼязані з Росією топоніми на зразок Магнітогорського й Таганрогського провулків, вулиць Орловської, Псковської, Байкальської, Волзької, Новоросійської перейменовано на Херсонський та Скадовський провулки й Олешківську, Почаївську, Мелітопольську, Чернігівську вулиці.

Вулиця Колективізації перейменували на честь американського історика, українознавця Джеймса Мейса, завдяки якому світ дізнався про Голодомор 1932-33 рр.

У топоніміці відновлено памʼять про українську історію, культуру й науку.

У назвах київських вулиць також увічнено імена Героїв сучасності, які загинули у війні проти Росії: Максима Левіна, Олександра Махова, Юлії Здановської, Романа Ратушного, Володимира Брожка, Дениса Антіпова, Юрія Поправки, Сергія Берегового та інших. 

Деякі вулиці здобули європейські назви. Пітерська вулиця змінила назву на Лондонську, зʼявилися Німецька, Брюссельська й Португальська вулиці, а також Паризький і Фінський провулки, вулиці Декарта, Байрона, Чапека, Голди Меїр, Джона Маккейна, Вацлава Гавела та інших видатних діячів і друзів України.

Вулиця Грозненська стала Ічкерівською, колишню Іскрівську назвали іменем Джохара Дудаєва, лідера чеченського визвольного руху 1990-х років і першого президента Чеченської Республіки Ічкерія.

З повним переліком перейменованих вулиць можна ознайомитись у брошурі від КМДА.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.