На Івано-Франківщині археологи розкопали фрагменти посуду часів Трипільської культури

У селі Залуква Галицької громади, що на Івано-Франківщині, влітку 2024 року під час чергового етапу робіт археологи віднайшли фрагменти давнього посуду.

Про це пише Суспільне.

У селі Залуква Галицької громади, що на Івано_Франківщині, впродовж чотирьох років проводять дослідження розкопок двошарового поселення часів Трипільської культури та одного шару поселення бронзової доби — культури Ноа.

Археолог та історик Тарас Ткачук розповів, що вчені натрапили на залишки глиняної хати та комплекс ям. В одній з них знайшли фрагменти орієнтовно трьох сотень одиниць посуду, який використовували за часів раннього Трипілля і середнього (етапи Трипілля А і початок Трипілля В II).

"Там є мальований і кухонний посуд. Мальованого значно більше. І що цікаво, є посуд не Трипільської культури, а культур, які їй синхронні. Є посуд Маліцької культури, яка була на території Малої Польщі й сучасної Волині. Панівним у розписі посуду є чорний колір. Використовували також білий та червоний. Зображення, на жаль, фрагментоване і важко його розгледіти, але часто це — різноманітні смуги, овали та орнаменти", — каже Тарас Ткачук.

Поселення розташоване на лівому березі річки Луква, що є правою притокою Дністра. Історичний артефакт знайшли на місці старого саду — праворуч від дороги Залуква — Крилос, говорить Тарас Ткачук. Реальних розмірів поселення вчені наразі не встановили. Зі слів Тараса Ткачука, місце розкопок є унікальним, бо раніше археологи не припускали, що на цих землях існував період раннього Трипілля.

"Період раннього Трипілля ділять на етапи. Етап А — це приблизно 4500 років до нашої ери. Етап В — поки що точних дат немає, але це орієнтовно 4000 років до нашої ери", — розповів Тарас Ткачук.

Роботи над історичною знахідкою наразі призупинили, археологи планують продовжити дослідження навесні.  

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.