Під Києвом реконструватимуть бої за місто 1943 року

Під Києвом відбудеться VIII-ий Міжнародний військово-історичний фестиваль "Даєш Київ! Рік 1943", присвячений 68-й річниці визволення Києва від нацистів.

Фестиваль "Даєш Київ" відбудеться 6 листопада 2010 року на мототреку "Пирогів" (вул. Червонопрапорна, 188). Початок події о 12 годині.

В рамках фестивалю відбудеться батально-історичне дійство - реконструкція епізодів боїв за визволення Києва у 1943 році, в яких буде задіяна бойова техніка, зброя та автентична військова форма часів Другої світової війни.

Цього року в фестивалі візьмуть участь більше 600 учасників з України, Росії, Білорусі, Чехії, Естонії, Литви та інших країн.

Головна мета фестивалю - збереження пам'яті про події Великої Вітчизняної Війни через реалістичне відтворення військових баталій, повідомляють організатори.

"Організація військово-історичних реконструкцій має на меті, насамперед, відновлення зв'язку поколінь, без якого неможливе виховання патріотизму та національної свідомості. Для нас дуже важливо, щоб відвідувачі реконструкцій відчули справжню атмосферу тих часів, усвідомили героїзм солдат Радянської армії та ціну їх Великої Перемоги", - наголосив президент МГО "Червона зірка" Олексій Шереметьєв.

Фестиваль організовано МГО "Червона зірка" та ДП "Національна студія художніх фільмів імені Олександра Довженко", за підтримки Міністерства оборони України, Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Внутрішніх військ МВС України, Міністерства культури України, Київської міської державної адміністрації.

Попередні реконструкції від "Червоної зірки":

Зустріч 1-го Українського фронту з американцями в 1945-му (ФОТО)

Танки в снігу: зимові бої на Київщині у 1943-44-му (ФОТО)

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.