Спецпроект

У Москві на вшанування роковин Голодомору принесли свинячу голову. ФОТО

Російські "активісти" принесли свинячу голову та кістки під будівлю Українського культурного центру в Москві. Так вони "протестували" проти вшанування Голодомору 1932-1933 років як геноциду українського народу.

У Москві 26 листопада перед Українським культурним центром пройшла "акція протесту" у зв'язку з річницею Голодомору, повідомляє "Новое Время".

Близько двох десятків "активістів" на чолі з муніципальним депутатом району Якиманка Дмитром Захаровим, заявили, що не згодні з твердженням, що Голодомор є геноцидом українського народу.

Біля входу в Центр росіяни розклали на українському прапорі кістки і свинячу голову, супроводивши це плакатом "Міф голодомору - брехня і танці на кістках".

У Москві В день пам'яті Голодомору купка людей прийшли з кістками під Український культурний центр. Фото: Новое Время

Далі "активісти" зірвали показ фільму "Голод-33", запланований в Українському центрі під приводом того, що фільм "русофобський".

При цьому поліція в дії "активістів" не втручалася.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.