Книжкова новинка «БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з ХХ століття»

У літературній агенції «Піраміда» побачила світ нова книга дослідника історії української визвольної боротьби, члена Світової Управи СУМ Святослава Липовецького.

Про це повідомляє "Спілка української молоді".

 

"БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з XX століття" – книга, яка в одинадцяти розділах охоплює діяльність українського визвольного руху, що увійшов в історію як "українські націоналісти" чи "бандерівці".

Вперше в одній книзі зібрані історії про боротьбу УВО та ОУН в міжвоєнний період, рух опору під час II Світової війни та півтора десятиліття після її завершення, феномени створені націоналістами в нацистських кацетах та радянському ГУЛАГу, діяльність, що її проводили в еміграції та на "малій зоні"

Велика частина текстів буде знайома читачам завдяки статтям, які автор публікував у журналах "Український Тиждень" та "Країна", газетах "Україна Молода", "День", "Дзеркало Тижня" та "Газета по-українськи", сайтах "Історична Правда" та "Україна incognita".

Це уже третє видання книги, яка вперше з’явилася друком в 2009 році під назвою "Червоно-Чорне. 100 бандерівських оповідок".

Її наступне перевидання ввійшло в Топ-10 рейтингу "Книжка Року-2013" в серії "Минувшина".

Цього ж разу книга "БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з XX століття" містить вдвічі більше історій, але й тексти, які друкувалися в попередніх виданнях зазнали суттєвих змін та доповнень.

Читайте також:

Книжкова новинка "Миколаївщина в часи Української революції"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.