АНОНС: Лекція "Постать В’ячеслава Чорновола в історії України"

У березні виповнилося 20 років з дня трагічної загибелі Вячеслава Чорновола. 30 березня в "Козацькому домі" відбудеться лекція професора Василя Деревінського "Постать В’ячеслава Чорновола в українській історії".

В’ячеслава Чорновола сміливо можна назвати батьком-співзасновником української держави, адже саме він є ініціатором проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. та Акта проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.

В’ячеслав Чорновіл завжди стояв на сторожі свободи слова та інтересів українського народу і Української держави. Він став символом епохи й уособленням боротьби за незалежність України завдяки своїй невідступній борні проти зросійщення та національної дискримінації.

 

Про слід Чорновола в історії України розповість  Василь Деревінський.

Василь Деревінський – доктор історичних наук, професор кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури. Дослідник історії українського національно-визвольного руху, етнонаціональної політики, біографістики.

Автор понад 100 праць, серед них "На гребені боротьби. Діяльність В’ячеслава Чорновола у другій половині 1980-х рр." (2010), "В’ячеслав Чорновіл. Нарис портрета політика" (2011), "В’ячеслав Чорновіл: журналіст, борець, державотворець" (2013).

30 березня, субота, 16.00

Місце: Козацький дім, Київ, пров. Т. Шевченка, 5 (2 поверх), ст. м. "Майдан Незалежності".

Організатор: проект "Пам'ять нації"

Вхід вільний за умови реєстрації.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.