АНОНС: Лекція "Постать В’ячеслава Чорновола в історії України"

У березні виповнилося 20 років з дня трагічної загибелі Вячеслава Чорновола. 30 березня в "Козацькому домі" відбудеться лекція професора Василя Деревінського "Постать В’ячеслава Чорновола в українській історії".

В’ячеслава Чорновола сміливо можна назвати батьком-співзасновником української держави, адже саме він є ініціатором проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. та Акта проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.

В’ячеслав Чорновіл завжди стояв на сторожі свободи слова та інтересів українського народу і Української держави. Він став символом епохи й уособленням боротьби за незалежність України завдяки своїй невідступній борні проти зросійщення та національної дискримінації.

 

Про слід Чорновола в історії України розповість  Василь Деревінський.

Василь Деревінський – доктор історичних наук, професор кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури. Дослідник історії українського національно-визвольного руху, етнонаціональної політики, біографістики.

Автор понад 100 праць, серед них "На гребені боротьби. Діяльність В’ячеслава Чорновола у другій половині 1980-х рр." (2010), "В’ячеслав Чорновіл. Нарис портрета політика" (2011), "В’ячеслав Чорновіл: журналіст, борець, державотворець" (2013).

30 березня, субота, 16.00

Місце: Козацький дім, Київ, пров. Т. Шевченка, 5 (2 поверх), ст. м. "Майдан Незалежності".

Організатор: проект "Пам'ять нації"

Вхід вільний за умови реєстрації.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.