Тризуб на Аврорі. Перші українські марки з 1991 року

Філателістична ситуація в Україні станом на 1991 рік була майже революційною: СРСР практично немає, а марки є. Україна є, а своїх марок практично немає. Це створювало для країни одночасно і проблеми, і можливості. Підготовка до створення своєї, української марки почалася ще у 1990 році. Поштовхом стало ухвалення Декларації про державний суверенітет Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року

Філателістична ситуація в Україні станом на 1991 рік була майже революційною: СРСР практично немає, а марки є. Україна є, а своїх марок практично немає.

Це створювало для країни одночасно і проблеми, і можливості.

Підготовка до створення своєї, української марки почалася ще у 1990 році. Поштовхом стало ухвалення Декларації про державний суверенітет Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року.

Київський художник Олександр Івахненко отримав від Міністерства зв'язку УРСР замовлення на виготовлення поштової марки, присвяченої цій події. Він оперативно запропонував три ескізи, які обговорювалися в Міністерстві зв'язку УРСР і Верховній Раді республіки.

 
Автор марки до річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет України Олександр Івахненко

Це була революційна історія, яка мала створити прецедент. Адже Україна з 1947 року входила до Всесвітнього поштового союзу, але не мала власних знаків поштової оплати. Республіка змушена була користуватися надрукованими в Москві марками "Почта СССР".

Втім, через консерватизм, політичну невпевненість момент для появи української марки ледь не прогавили. Півроку тривали дискусії: який же варіант з трьох поданих Івахненком обрати?

Врешті-решт редакційно-художня рада Міністерства зв'язку затвердила зображення дівчини у народному вбранні. Вона символізувала Відродження України.

Під час обговорення змінили колір у вінку на блакитний, фон був синім, а тепер став золотистим, дівчину "одягли" у чоботи і плахту замість червоної спідниці ( у першому варіанті була босоніж і у туніці).

 

Але у Москві віддати повністю поштовий суверенітет Україні так і не змогли. Як наслідок, напис "Пошта УРСР" прибрали. Марка вийшла з позначкою "Пошта СРСР".

У Радянської влади вже був досвід, коли в Україні були надруковані марки з республіканською позначкою УСРР, але таке "волелюбство" швидко прикрили. У 1923-му році вийшла серія марок, присвячена збору коштів на допомогу голодуючим. Їх випустили в деяких регіонах країни і швидко вилучили.

 

У 2012 році їх перевидали.

 

Втім, залишити без уваги наростаючий національний поштовий рух у Москві не могли. 1991-го року у плані Держзнаку (а саме там друкували поштові мініаютюри) з'явилися чотири марки на українську тему.

У січні 1991 року побачили світ поштова марка присвячена П'ятій річниці Чорнобильської трагедії (на ній з'явилися жовто-блакитні кольори), потім марка з зображенням художника Архипа Куїнджі та його картини "Вечір в Україні", у липні - мініатюра до річниці Декларації про державний суверенітет, у жовтні - поштова марка "Різдво в Україні".

 
 
 

Предтечу перших національних марок в Україні зустріли ажіотажем. Черги від зали київського Головпоштамту стояли на вулицю. Офиційне погашення відбувалося два дні: 10 липня, у день випуску марки і 16 липня - у річницю ухвалення Декларації про суверенітет.

У 1991 році марка з дівчиною стала головним поштовим знаком оплати в Україні. Її використовували для франкування конвертів у день Референдуму і виборів Президента України 1 грудня 1991 року та 5 грудня - у день складання Леонідом Кравчуком присяги народу України.

 

Наприкінці 1991 року Москва пішла на поступки. Міністерство зв'язку СРСР, за участю представників республіканських міністерств, постановило, що в 1992 році марки СРСР друкуватимуться з національними сюжетами. Кожній союзній республіці було дозволено представити по чотири сюжети.

Україна запропонувала відзначити ювілей українського козацтва та історика Миколи Костомарова, відобразити теми еміграції українців до Канади і народного мистецтва – національну вишивку. Втім, 1991 рік став останнім в історії Радянського Союзу і затверджені марки побачили світ уже в незалежній Україні.

Період від серпня 1991 року до березня 1992 року, коли з'явилася перша марка незалежної Україні присвячена 500-й річниці українського козацтва ( її теж створив Олександр Івахненко), став епохою панування провізорій - тимчасових знаків поштової оплати у вигляді надруківки, наліпки, штампу, відбитку касового апарату.

Українських марок ще не було, користуватися доводилося тими, що були під рукою. Тож, робили те саме, що й під час розпаду Російської імперії. На марки наносили зазвичай штамп з тризубом.

 
1918 рік. Відбиток Тризуба на марці з гербом Російської імперії
 
1991 рік. Відбиток Тризуба на марці з "Авророю"

Ситуацію ускладнювали і інші чинники. Перше - це інфляція. Тарифи змінювалися по декілька разів на місяць і марки номіналом у 5 копійок доводилося перештамповувати на 10, а той 15 копійок. Друге - Україна не мала потужностей для виробництва власних марок: не було фарб, паперу, технологій.

Аж до 3 вересня 1994 року, марки України друкувалися в Австрії, Канаді, Росії, Угорщині, поки не з'явився перший поштовий блок українського виробництва до Третьої річниці Незалежності України.






Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.