IN MEMORIAM: Помер політвʼязень Кузьма Матвіюк

У Хмельницькому у віці 84 років відійшов у вічність політвʼязень часів СРСР Кузьма Матвіюк.

Про це Суспільне Хмельницький розповів його син Петро Матвіюк.

"Він ліг у лікарню, йому там було щось гірше і гірше, і гірше. Десь тиждень там пролежав і помер. Знаєте, 84 роки там вже в нього мало, що не турбувало. В нього і серце, і ноги, і мозок, і тиск, і все на купу", - повідомив Петро Матвіюк.

Кузьма Матвіюк  народився 2 січня 1941 року в селі Ілляшівка на Хмельниччині. У 1960 році вступив на інженерний факультет Української сільськогосподарської академії в Києві. У 1971 році закінчив педагогічний факультет Української сільськогосподарської академії за спеціальністю "викладач спецдисциплін". Під час роботи в технікумі з кількома колегами зініціювали викладання предметів українською мовою.

13 липня 1972 року Кузьму Матвіюка заарештували працівники КДБ, в кінці року його засудили до 4-х років позбавлення волі в таборах суворого режиму.

У період з 1988 по 1989 рік Кузьма Матвіюк брав участь у створенні ГО "Спадщина", Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка та був членом ініціативної групи по створенню НРУ в області. У 1990—1992 р.р. був головою Хмельницької міськрайонної організації НРУ. У 1993 році створив обласне товариство політв'язнів і репресованих, яке очолював до 1999 року.

З 1998 по 2018 рік Кузьма Матвіюк написав і опублікував понад 150 статей, аналітичних матеріалів та відгуків щодо проблеми національного відродження, державного будівництва, збереження села і захисту української землі від продажу.

Прощання з Кузьмою Матвіюком відбудеться 15 липня о 12:00 біля будинку, де він проживав, а о 12:30 в церкві Святої Параскеви в селі Пирогівці.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.