Азаров поскаржиться Європі на село, яке назвало вулицю на честь "Нахтіґалю"

Прем'єр-міністр України Микола Азаров вважає ганьбою для країни перейменування вулиці Миру на вулицю імені батальйону "Нахтіґаль" у Львівській області.

Про це повідомляє УНІАН .

Азаров зробив таку заяву під час зустрічі в Умані з врятованою від розстрілу євреїв у 1941 році в Черкаській області Ольгою Друзгальською (справжнє ім`я - Ніна Левенберг).

"Я ось буквально день тому читав, що в одному з районів Львівської області рада перейменувала вулицю Миру на вулицю есесівського батальйону "Нахтіґаль". - сказав прем'єр-міністр. - Мене це так вразило. Щоб у нашій країні таке було можливе, важко собі уявити".

(Варто відзначити, що "Нахтіґаль" і "Роланд" були підрозділами у складі Вермахту, але аж ніяк не СС. - ІП)

За словами Азарова, він поцікавився, хто голосував за таке рішення: "Виявляється, фракція "БЮТ-Батьківщина". Це що, нормально? Ми поставимо запитання взагалі Європі. Ось вони зараз дуже активно, скажімо, деяких представників підтримують. Вони підтримують таку політику партії "Батьківщина"? Це цинічно".

Прем'єр-міністр зазначив, що Нюрнберзький трибунал "визнав есесівські організації злочинними, і їхній злочин неможливо забути".

(І знову недостовірна інформація - на процесі у Нюрнберзі жодну організацію не було визнано злочинною , там ішлося про "групи осіб". Шкода, що голова уряду повторює штампи замість цікавитися історією - ІП).

Нагадаємо, що днями депутати Нежухівської сільської ради Стрийського району Львівської області за пропозицією депутата Стрийської райради від партії "ВО Свобода" Мар'яна Берездецького перейменували центральну вулицю села Райлів (входить до складу цієї сільради) з вулиці Миру на вулицю Воїнів батальйону "Нахтіґаль".

Берездецький зазначив, що "вулиця Миру - це пережиток радянських стереотипів". Після цього депутати, вважаючи назву вулиці непатріотичною, одноголосно проголосували за її зміну (у сільраді 20 депутатів: 12 - самовисуванці, 8 - від "Батьківщини").

Батальйон "Нахтіґаль" (німецькою "соловейко") разом із батальйоном "Роланд" було створено в лютому 1941 року як українські легіони в німецькому Вермахті для участі у війні з СРСР. За різними даними, до "Нахтіґалю" входило від 330 до 400 членів Організації українських націоналістів під командуванням Романа Шухевича.

Влітку 1941-го батальйон брав участь у військових діях проти Червоної армії на території Української РСР. За його підтримки було проголошено акт відновлення української державності 30 липня 1941 року у Львові.

Після проголошення незалежної України нацисти заарештували причетних до політичного акту Степана Бандеру і Ярослава Стецька, що спричинило заворушення в батальйоні. У серпні 1941-го обидва підрозділи було відкликано з фронту і розформовано.

У жовтні 1941 року з колишніх бійців легіонів було сформовано 201-ий батальйон охоронної поліції, спрямований до Білорусі, де з березня 1942 року він діяв проти місцевих партизанів. У грудні 1942-го загін, учасники якого відмовилися присягати Гітлеру, був ліквідований, більшість його бійців згодом перейшли в УПА.

Ольга Друзгальська (Ніна Левенберг) народилася в Тальному Черкаської області. У 1941 році, під час розстрілу євреїв у цьому селищі, їй вдалося врятуватися: її відкопали з могили двоє хлопчиків і врятували інші люди.

Друзгальська звернулася по допомогу до прем'єра Азарова з проханням про поліпшення її побутових умов.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.