Азаров поскаржиться Європі на село, яке назвало вулицю на честь "Нахтіґалю"

Прем'єр-міністр України Микола Азаров вважає ганьбою для країни перейменування вулиці Миру на вулицю імені батальйону "Нахтіґаль" у Львівській області.

Про це повідомляє УНІАН .

Азаров зробив таку заяву під час зустрічі в Умані з врятованою від розстрілу євреїв у 1941 році в Черкаській області Ольгою Друзгальською (справжнє ім`я - Ніна Левенберг).

"Я ось буквально день тому читав, що в одному з районів Львівської області рада перейменувала вулицю Миру на вулицю есесівського батальйону "Нахтіґаль". - сказав прем'єр-міністр. - Мене це так вразило. Щоб у нашій країні таке було можливе, важко собі уявити".

(Варто відзначити, що "Нахтіґаль" і "Роланд" були підрозділами у складі Вермахту, але аж ніяк не СС. - ІП)

За словами Азарова, він поцікавився, хто голосував за таке рішення: "Виявляється, фракція "БЮТ-Батьківщина". Це що, нормально? Ми поставимо запитання взагалі Європі. Ось вони зараз дуже активно, скажімо, деяких представників підтримують. Вони підтримують таку політику партії "Батьківщина"? Це цинічно".

Прем'єр-міністр зазначив, що Нюрнберзький трибунал "визнав есесівські організації злочинними, і їхній злочин неможливо забути".

(І знову недостовірна інформація - на процесі у Нюрнберзі жодну організацію не було визнано злочинною , там ішлося про "групи осіб". Шкода, що голова уряду повторює штампи замість цікавитися історією - ІП).

Нагадаємо, що днями депутати Нежухівської сільської ради Стрийського району Львівської області за пропозицією депутата Стрийської райради від партії "ВО Свобода" Мар'яна Берездецького перейменували центральну вулицю села Райлів (входить до складу цієї сільради) з вулиці Миру на вулицю Воїнів батальйону "Нахтіґаль".

Берездецький зазначив, що "вулиця Миру - це пережиток радянських стереотипів". Після цього депутати, вважаючи назву вулиці непатріотичною, одноголосно проголосували за її зміну (у сільраді 20 депутатів: 12 - самовисуванці, 8 - від "Батьківщини").

Батальйон "Нахтіґаль" (німецькою "соловейко") разом із батальйоном "Роланд" було створено в лютому 1941 року як українські легіони в німецькому Вермахті для участі у війні з СРСР. За різними даними, до "Нахтіґалю" входило від 330 до 400 членів Організації українських націоналістів під командуванням Романа Шухевича.

Влітку 1941-го батальйон брав участь у військових діях проти Червоної армії на території Української РСР. За його підтримки було проголошено акт відновлення української державності 30 липня 1941 року у Львові.

Після проголошення незалежної України нацисти заарештували причетних до політичного акту Степана Бандеру і Ярослава Стецька, що спричинило заворушення в батальйоні. У серпні 1941-го обидва підрозділи було відкликано з фронту і розформовано.

У жовтні 1941 року з колишніх бійців легіонів було сформовано 201-ий батальйон охоронної поліції, спрямований до Білорусі, де з березня 1942 року він діяв проти місцевих партизанів. У грудні 1942-го загін, учасники якого відмовилися присягати Гітлеру, був ліквідований, більшість його бійців згодом перейшли в УПА.

Ольга Друзгальська (Ніна Левенберг) народилася в Тальному Черкаської області. У 1941 році, під час розстрілу євреїв у цьому селищі, їй вдалося врятуватися: її відкопали з могили двоє хлопчиків і врятували інші люди.

Друзгальська звернулася по допомогу до прем'єра Азарова з проханням про поліпшення її побутових умов.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.