В неділю реконструюватимуть звільнення Києва від нацистів

4 листопада у Києві відбудеться міжнародний військово-історичний фестиваль "Даєш Київ!", присвячений 69-ій річниці звільнення столиці від нацистів.

В заході візьмуть участь члени військово-історичних клубів України, Росії, Білорусі, Естонії, Литви, Чехії та інших країн - загалом близько 800 людей.

4 листопада о 12:00 на київському мототреку "Пирогово" (вул. Червонопрапорна, 188) відбудеться реконструкція одного з боїв, які відбувалися саме в ці дні 1943-го під Києвом.

В ході бою буде задіяно велику кількість важкого озброєння, авто-, мото- і бронетехніки, артилерію, авіацію і кавалерію. Учасники наочно продемонструють дії різних підрозділів супротивних армій.

 Фестиваль "Даєш Київ!" торік. Фото: rkka.kiev.ua

Згідно зі сценарієм, реконструюються бойові дії зведеного загону полковника Слівіна (71-ша стрілецька дивізія Першого Українського фронту). 4-6 листопада 1943 року полк діяв у відриві від головних сил 38-ої армії, яка вела наступ із Лютізького плацдарму.

Бої загону були одним із найважливіших елементів наступальної операції зі звільнення Києва. Підрозділ Слівіна став на дорозі ворожих резервів, перекидання яких з Букринського плацдарму противник розпочав відразу ж після удару радянських військ з Лютізького плацдарму 3 листопада 1943 року.

Організатори заходу: громадська ініціатива "Київський клуб "Червона Зірка" разом із Національною кіностудією імені Довженка за підтримки КМДА.

Дивіться інші реконструкції клубу "Червона Зірка":

Танки в снігу. Бої за Київ узимку 1943-44 років. ФОТО

Травень 1945-го. Як українці зустрілися з американцями. ФОТО

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.