В неділю реконструюватимуть звільнення Києва від нацистів

4 листопада у Києві відбудеться міжнародний військово-історичний фестиваль "Даєш Київ!", присвячений 69-ій річниці звільнення столиці від нацистів.

В заході візьмуть участь члени військово-історичних клубів України, Росії, Білорусі, Естонії, Литви, Чехії та інших країн - загалом близько 800 людей.

4 листопада о 12:00 на київському мототреку "Пирогово" (вул. Червонопрапорна, 188) відбудеться реконструкція одного з боїв, які відбувалися саме в ці дні 1943-го під Києвом.

В ході бою буде задіяно велику кількість важкого озброєння, авто-, мото- і бронетехніки, артилерію, авіацію і кавалерію. Учасники наочно продемонструють дії різних підрозділів супротивних армій.

 Фестиваль "Даєш Київ!" торік. Фото: rkka.kiev.ua

Згідно зі сценарієм, реконструюються бойові дії зведеного загону полковника Слівіна (71-ша стрілецька дивізія Першого Українського фронту). 4-6 листопада 1943 року полк діяв у відриві від головних сил 38-ої армії, яка вела наступ із Лютізького плацдарму.

Бої загону були одним із найважливіших елементів наступальної операції зі звільнення Києва. Підрозділ Слівіна став на дорозі ворожих резервів, перекидання яких з Букринського плацдарму противник розпочав відразу ж після удару радянських військ з Лютізького плацдарму 3 листопада 1943 року.

Організатори заходу: громадська ініціатива "Київський клуб "Червона Зірка" разом із Національною кіностудією імені Довженка за підтримки КМДА.

Дивіться інші реконструкції клубу "Червона Зірка":

Танки в снігу. Бої за Київ узимку 1943-44 років. ФОТО

Травень 1945-го. Як українці зустрілися з американцями. ФОТО

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.